<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>НАУКОВІ СТАТТІ</title>
<link href="http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/122" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/122</id>
<updated>2026-05-01T00:53:17Z</updated>
<dc:date>2026-05-01T00:53:17Z</dc:date>
<entry>
<title>Сучасні технології навчання італійської мови: з досвіду формування лінгвосоціокультурної компетентності у студентів – майбутніх перекладачів</title>
<link href="http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/8012" rel="alternate"/>
<author>
<name>Куранда, Віталіна Валентинівна</name>
</author>
<author>
<name>Данилич, Юлія Олексіївна</name>
</author>
<id>http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/8012</id>
<updated>2025-12-10T20:16:13Z</updated>
<published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Сучасні технології навчання італійської мови: з досвіду формування лінгвосоціокультурної компетентності у студентів – майбутніх перекладачів
Куранда, Віталіна Валентинівна; Данилич, Юлія Олексіївна
У статті розглянуто компетентнісний підхід, спрямований не лише на навчання, а й &#13;
на творчий розвиток майбутнього фахівця та формування лінгвосоціокультурної компетентності майбутнього перекладача в процесі вивчення іноземної мови з використанням технології едьютейнмент. Розкрито поняття формування лінгвосоціокультурної компетентності в читанні та аудіюванні, у говорінні, у письмі з наведенням прикладів в італійській мові. Доведено, що використання технології едьютейнмент як сучасної технології навчання італійської мови й культури на заняттях з практики усного та писемного мовлення сприяє ефективному формуванню &#13;
в студентів – майбутніх перекладачів мовної лінгвосоціокультурної, аудитивної, фонологічної, лексичної та лексино-граматичної комунікативних компетентностей.
</summary>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Le français parlé contemporain à travers la francophonie: étude contrastive</title>
<link href="http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/7908" rel="alternate"/>
<author>
<name>Karatieieva, H. M.</name>
</author>
<author>
<name>Krombet, O. V.</name>
</author>
<id>http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/7908</id>
<updated>2025-09-25T11:25:34Z</updated>
<published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Le français parlé contemporain à travers la francophonie: étude contrastive
Karatieieva, H. M.; Krombet, O. V.
У статті здійснено контрастивний аналіз лексичної варіативності усного французького&#13;
мовлення в трьох основних франкомовних регіонах Європи – Франції, Бельгії та Швейцарії.&#13;
Дослідження зосереджене на виявленні та інтерпретації лексичних одиниць, що використовуються&#13;
в щоденній комунікації, з особливим акцентом на варіативність, зумовлену регіональними,&#13;
соціальними та культурними чинниками. У центрі уваги перебувають приклади повсякденної&#13;
лексики: номінації мобільного телефону, слова на позначення грошей і лексеми, які відображають&#13;
елементи локального культурного досвіду. Розглянуто функціонування цих одиниць у межах&#13;
розмовного, часто фамільярного або субстандартного регістру мовлення, а також їхня роль у&#13;
процесах ідентифікації мовців із певною спільнотою.&#13;
Методологія дослідження ґрунтується на порівняльному аналізі мовних явищ у різних&#13;
соціокультурних контекстах, що дало змогу виокремити як спільні риси (на кшталт циркуляції спільних запозичень і франофонної взаємодії), так і специфічні для окремих регіонів мовні інновації&#13;
(збереження архаїчних форм, виникнення новотворів). Крім аналізу автентичних мовних даних,&#13;
дослідження спирається на корпус вторинних джерел – праці з франкомовної соціолінгвістики,&#13;
діалектології, звіти Організації міжнародної франкофонії (OIF), а також аналітичні матеріали,&#13;
присвячені мовній політиці в Бельгії, Швейцарії та Франції.&#13;
Отримані результати дозволяють розглядати лексичну варіативність не як загрозу нормі, а як&#13;
вияв життєвої сили мови, що динамічно адаптується до потреб комунікантів. Такі відмінності&#13;
є не лише носіями регіональної ідентичності, а й індикаторами соціального позиціонування,&#13;
комунікативної стратегії та належності до певних груп. Таким чином, багатоманітність лексичних&#13;
варіантів у межах франкомовної Європи засвідчує функціональне багатство французької мови та&#13;
її здатність зберігати внутрішню єдність у межах плюралізму мовленнєвих практик.
</summary>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Синтаксичні та композиційні особливості структурування роману Алексіса Жені "L`art francais de la guerre"</title>
<link href="http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/7823" rel="alternate"/>
<author>
<name>Філоненко, Наталія Георгіївна</name>
</author>
<id>http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/7823</id>
<updated>2025-07-01T13:19:12Z</updated>
<published>2012-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Синтаксичні та композиційні особливості структурування роману Алексіса Жені "L`art francais de la guerre"
Філоненко, Наталія Георгіївна
У статті зроблено спробу окреслити роль когнітивних характеристик синтаксичних одиниць у формуванні смислу художнього тексту. Проведено аналіз залежності вибору синтаксичних одиниць від композиційних особливостей художнього тексту. Синтаксичні одиниці у тексті художнього твору здатні репрезентувати певні концепти.
</summary>
<dc:date>2012-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Особливості фонографічної системи французької мови у добу Відродження (на матеріалі новел М. Наваррської, Б. Деперьє, Ж. Флор, Н. дю Файля та Ф. Б. де Вервіля)</title>
<link href="http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/7820" rel="alternate"/>
<author>
<name>Кромбет, Ольга Володимирівна</name>
</author>
<id>http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/7820</id>
<updated>2025-07-01T13:17:27Z</updated>
<published>2012-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Особливості фонографічної системи французької мови у добу Відродження (на матеріалі новел М. Наваррської, Б. Деперьє, Ж. Флор, Н. дю Файля та Ф. Б. де Вервіля)
Кромбет, Ольга Володимирівна
Статтю присвячено встановленню особливостей фонографічної системи французької мови у добу Відродження на матеріалі новел французьких письменників ( М. Наваррської, Б. Деперьє, Ж. Флор, Н. дю Файля та Ф. Б. де Вервіля). У роботі виявлено характерні риси вокалізму і консонантизму французької мови XVI століття, спираючись на систему класифікацій графем (монограм, диграм, триграм) відповідно до фонем.
</summary>
<dc:date>2012-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
