<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>НАУКОВІ СТАТТІ</title>
<link href="http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/161" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/161</id>
<updated>2026-05-01T12:55:44Z</updated>
<dc:date>2026-05-01T12:55:44Z</dc:date>
<entry>
<title>Соціолінгвістика цифрового середовища: сленг соціальних мереж як каталізатор лексичних інновацій в англійській мові</title>
<link href="http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/7669" rel="alternate"/>
<author>
<name>Василевська, Тетяна Вячеславівна</name>
</author>
<author>
<name>Голінко, Аліна Миколаївна</name>
</author>
<id>http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/7669</id>
<updated>2025-04-04T12:12:45Z</updated>
<published>2024-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Соціолінгвістика цифрового середовища: сленг соціальних мереж як каталізатор лексичних інновацій в англійській мові
Василевська, Тетяна Вячеславівна; Голінко, Аліна Миколаївна
У статті проаналізовано механізми творення неологізмів у соціальних мережах в англійському&#13;
мовному середовищі в контексті мовної глобалізації та цифрової комунікації, що виявляється у&#13;
варіативності нових лексем та формуванні медіаіндукованих неологізмів на інтернет-платформах&#13;
(Reddit, Facebook, Instagram, X, Threads, YouTube та TikTok). Основну увагу приділено віртуальним&#13;
дискурсивним практикам, які віддзеркалюють зміни в технологічно опосередкованій комунікації.&#13;
Матеріалом дослідження слугували дані, отримані шляхом ретельного аналізу лексики соціальних&#13;
мереж, статистичних порталів, академічних джерел і блогів. Описано, як інтернет-комунікація&#13;
спричинила появу лексичних інновацій та вплинула на сленгову лексикографію, особливо в&#13;
контексті англійського інтернет-дискурсу та мовної креативності в цифровому середовищі. На&#13;
основі реконструкції семантичної структури новостворених лексичних одиниць та зміни їхньої семантики з вторинної до первинної номінації було проаналізовано соціокультурну адаптацію&#13;
лексики та зміну мовного стандарту, що виявляється в прагненні суспільства використовувати&#13;
емфатичні й експресивні засоби. Соціальні мережі стимулювали генераційну лінгвістичну&#13;
диференціацію, де різні покоління демонструють відмінності в синхронному та асинхронному&#13;
діалозі. Окреслено також прагмалінгвістичні аспекти сленгу й мультимодальну комунікативну&#13;
парадигму, яка поєднує текстуальні, візуальні й гіпертекстуальні компоненти в сучасному&#13;
цифровому дискурсі. Підкреслено вплив медіа на когнітивну лінгвістику, соціокультурні моделі&#13;
поведінки й розвиток глобальних і локальних мовних практик у цифровому вимірі. Вивчення&#13;
неологізмів у соціальних мережах може допомогти в розробці ефективних стратегій мовної&#13;
політики, адаптації освітніх програм і вдосконаленні лексикографічних ресурсів.
</summary>
<dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Стратегії аргументації в політичному дискурсі Джо Байдена</title>
<link href="http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/5326" rel="alternate"/>
<author>
<name>Ананко, Тетяна Рудольфівна</name>
</author>
<id>http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/5326</id>
<updated>2023-10-13T10:13:39Z</updated>
<published>2021-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Стратегії аргументації в політичному дискурсі Джо Байдена
Ананко, Тетяна Рудольфівна
Стаття присвячена аналізу політичного дискурсу, який охоплює сучасне суспільство. Політичний&#13;
дискурс створюється політиками. У межах когнітивно-комунікативної парадигми політичний дискурс&#13;
є комплексним комунікативним явищем, що безпосередньо або опосередковано має на меті поширення,&#13;
використання політичної влади, а також отримання більшості голосів виборців під час виборчих кампаній.&#13;
У статті розглянуто комунікативні стратегії в політичному дискурсі новообраного президента США&#13;
Джо Байдена під час президентських перегонів, а також у його інавгураційній промові. Особлива увага&#13;
приділяється поняттю аргументація, а також аргументативним стратегіям і тактикам у політичному&#13;
дискурсі. Аргументація як лінгвістичний і когнітивний процес спрямована на комунікативний вплив на&#13;
адресата з метою переконати його підтримати певні судження. Іллокутивною особливістю аргументативних&#13;
комунікативних стратегій є переконливість. З’ясовано, що персуазивний вплив на аудиторію реалізується&#13;
за допомогою тактик протиставлення, генералізації, посилання на авторитетну особу, а також міфотворення.&#13;
Тактика протиставлення ґрунтується на семантичній поляризації. За допомогою тактики генералізації&#13;
реалізується заклик до колективного адресата, а також відбувається солідаризація суспільства. Посилання&#13;
на авторитетну особу репрезентовано, з одного боку, апеляцією до релігійного контексту, з іншого, –&#13;
до відомих історичних постатей. Історичний контекст також є основою для міфотворення. Головною&#13;
прагматичною метою політичного дискурсу президента США є заклик до єдності і поваги до демократичних&#13;
цінностей.
</summary>
<dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Систематизація універсальних ознак сугестивного мовлення підлітків</title>
<link href="http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/5200" rel="alternate"/>
<author>
<name>Бурка, Наталія Анатоліївна</name>
</author>
<id>http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/5200</id>
<updated>2023-09-22T11:36:58Z</updated>
<published>2022-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Систематизація універсальних ознак сугестивного мовлення підлітків
Бурка, Наталія Анатоліївна
У статті з погляду когнітивних лінгвоенергетичних досліджень обґрунтовано міждисциплінарну &#13;
універсальну класифікацію ознак сугестивного мовлення підлітків. В основу побудови моделі &#13;
покладено ідею про те, що мовлення підлітка має винятково супервентну природу, відповідно до &#13;
якої комплекс причин виникнення комунікації породжує як наслідок застосування ним відповідних &#13;
комплексів лінгвістичних засобів її актуалізації. Доведено доцільність упорядкування всіх &#13;
універсальних ознак отриманої в такий спосіб системної класифікації, які здебільшого відіграють &#13;
роль чинників мовлення підлітка в межах таких чотирьох їх підсистем: 1) соціально-політичної, &#13;
2) ситуативно-комунікативної, 3) психічно-генетичної, 4) фізіологічно-станової. Підкреслено, що &#13;
з урахуванням специфіки багатофакторних міждисциплінарних пошуків нагальною є необхідність &#13;
поглиблення елементів класифікації лише до другого її ієрархічного рівня, тобто до рівня класів і &#13;
підкласів універсальних ознак досліджуваних феноменів і явищ сугестивного мовлення підлітків. &#13;
Показано, що елементи класифікації універсальних ознак сугестивного мовлення підлітка &#13;
цілком достатньо диференціювати на сім ієрархічних рівнів: види комунікації, оточення мовця, &#13;
комунікативний статус мовця, тип темпераменту мовця, його гендерна належність, вік мовця &#13;
та період чи фаза його розвитку, емоційно-прагматичних потенціалів реалізації актів мовної &#13;
поведінки. Модель пропонуємо використовувати для системної розробки програм і методик цілої &#13;
низки подальших ширших або глибших наукових пошуків лінгвоенергетичних особливостей &#13;
актуалізації сугестивного мовлення іншими категоріями мовців.
</summary>
<dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Відеовербальний текст як об’єкт вербальної і невербальної комунікації у сучасних мультимодальних студіях</title>
<link href="http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/1749" rel="alternate"/>
<author>
<name>Град, Наталія Ярославівна</name>
</author>
<id>http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/1749</id>
<updated>2021-05-19T12:59:42Z</updated>
<published>2015-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Відеовербальний текст як об’єкт вербальної і невербальної комунікації у сучасних мультимодальних студіях
Град, Наталія Ярославівна
Статтю присвячено проблемі визначення таких понять як модальність, модус, мультимодальність, відеовербальний текст у сучасних мультимодальних студіях. Висвітлено погляди на трактування концепції модальності та її різновидів,&#13;
мультимодального тексту та його видів у вітчизняній та закордонній парадигмах, відеовербального тексу як об’єкту вербальної та невербальної комунікації.
</summary>
<dc:date>2015-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
