<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Німецька мова і друга іноземна мова: усний і письмовий переклад</title>
<link href="http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/5714" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/5714</id>
<updated>2026-04-29T14:22:43Z</updated>
<dc:date>2026-04-29T14:22:43Z</dc:date>
<entry>
<title>Сегментні та супрасегментні характеристики фонетичного стилю публічного мовлення сучасної німецької мови</title>
<link href="http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/5740" rel="alternate"/>
<author>
<name>Ганусяк, Ольга Ігорівна</name>
</author>
<id>http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/5740</id>
<updated>2024-05-06T08:08:33Z</updated>
<published>2024-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Сегментні та супрасегментні характеристики фонетичного стилю публічного мовлення сучасної німецької мови
Ганусяк, Ольга Ігорівна
У курсовій роботі розглядаються сегментні та супрасегментні характеристики фонетичного стилю публічного мовлення сучасної німецької мови. Завдання – дослідити, фонетичний стиль в сучасній німецький мові, а також його застосування в публічних виступах. Робота складається зі вступу, двох розділів,висновків,резюме та літератури з джерелами. Курсова робота складається з 31 сторінок. У списку використаної літератури зазначено 12 джерел. У вступі обґрунтовано актуальність вибраної для дослідження, його мету, його об’єктом дослідження та осоновним завданням. У першому розділі представлений теоретичний аспект сегментів і супрасегменталів у формуванні фонетичного стилю. Перший розділ починається з опису фонетичного стилю німецької мови, який включає звукові характеристики мови. У другому розділі представлені співвідношення сегментних і суперсегментних ознак, а також про особливості фонетичного стилю публічного мовлення сучасної німецької мови.
</summary>
<dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Порівняльний аналіз вираження категорії зменшувальності прикметниками і іменниками німецької та української мови</title>
<link href="http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/5739" rel="alternate"/>
<author>
<name>Яворська, Яна Володимирівна</name>
</author>
<id>http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/5739</id>
<updated>2024-05-06T08:01:05Z</updated>
<published>2024-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Порівняльний аналіз вираження категорії зменшувальності прикметниками і іменниками німецької та української мови
Яворська, Яна Володимирівна
Ця курсова робота присвячена порівняльному аналізу вираження зменшуваності прикметниками та іменниками в німецькій та українській мовах. Метою цієї роботи є вивчення механізмів демінутивності в обох мовах та аналіз їх використання в різних контекстах. Робота поділена на вступ, два основні розділи, висновки, список літератури та додаток. У першому розділі знайомиться з поняттям зменшення та розглядається зменшувальна категорія в іменниках і прикметниках. Розглянуто як синтетичне, так і аналітичне зменшення в німецькій мові. В українській мові, крім зменшувальних суфіксів, досліджуються й інші засоби вираження зменшуваності, наприклад лексичні засоби. У другому розділі розглядаються сфери вживання демінутивів і способи їх перекладу. Тут висвітлюються різні контексти, у яких використовуються зменшувальні слова, і методи досягнення еквівалентного перекладу.
</summary>
<dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Німецькі складні іменники і прикметники фразеологічного характеру: перекладацький аспект</title>
<link href="http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/5738" rel="alternate"/>
<author>
<name>Андрєєва, Катерина Дмитрівна</name>
</author>
<id>http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/5738</id>
<updated>2024-05-06T07:46:13Z</updated>
<published>2024-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Німецькі складні іменники і прикметники фразеологічного характеру: перекладацький аспект
Андрєєва, Катерина Дмитрівна
Мета цієї роботи полягає в дослідженні особливостей перекладу субстантивних та ад’єктивних однослівних ідіом з німецької мови на українську. Основний зміст роботи та її значимість: розкрито поняття фразеологізму та їх типологія у сучасній лінгвістиці, а також виокремлено поняття однослівного фразеологізму. З’ясовано, що однослівні фразеологізми німецької мови утворюються шляхом словоскладання, яке є одним із ключових словотвірних процесів у цій мові. Найбільш частотними моделями є іменникові та прикметникові однослівні фразеологізми німецької мови. Структура та семантика таких фразеологізмів становить перекладацьку трудність, яка може вирішуватися шляхом застосування еквівалентного або безеквівалетного перекладу та перекладацьких трансформацій.
</summary>
<dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Засоби вираження епітета і його функції у поетичному тексті (на прикладі віршів Б. Крайпе, Ф. Зілафа, М. Донхаузера"</title>
<link href="http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/5737" rel="alternate"/>
<author>
<name>Якубовська, Крістіна Ігорівна</name>
</author>
<id>http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/5737</id>
<updated>2024-05-06T06:40:14Z</updated>
<published>2024-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Засоби вираження епітета і його функції у поетичному тексті (на прикладі віршів Б. Крайпе, Ф. Зілафа, М. Донхаузера"
Якубовська, Крістіна Ігорівна
У цьому науковому дослідженні розглядаються вірші Біргіт Крайпе, Фолькера Зілафа та Міхаеля Донгаузера, щоб проаналізувати різні ролі епітету в поетичному тексті. Згідно з аналізом творів цих поетів, було виявлено, що епітет відіграє важливу роль у формуванні поетичної атмосфери, викликаючи емоційні реакції та сприяючи кращому розумінню тексту. Дослідження поезії Біргіт Крайпе, Фолькера Зілаффа та Міхаеля Донхаузера показує, що цей епітет допоміг створити особливу поетичну мову, яка збагатила виразність і глибину тексту. Кожен поет використовував цей епітет по-своєму: Крайпе створюває мальовничі образи, Зілафф спонукає до філософських роздумів, Донхаузер стирає межі між реальністю та уявою.&#13;
Отримані результати не лише розширюють наше розуміння поетичної мови, але й підкреслюють важливість епітету як стилістичного засобу в поезії. Дослідження епітету у віршах Біргіт Крайпе, Фолькера Зілаффа та Міхаеля Донгаузера відкриває нові перспективи для літературознавства та мовознавства, демонструючи, наскільки цей засіб може збагатити та поглибити літературні твори.
</summary>
<dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
