http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/98 2026-04-29T08:05:40Z 2026-04-29T08:05:40Z Кулик, Надія Дмитрівна http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/7909 2025-09-25T11:25:52Z 2025-01-01T00:00:00Z

Репрезентація геронтогенезу в німецьких пареміях: денотативний аспект семантики Кулик, Надія Дмитрівна Стаття висвітлює проблему інтерпретації денотативного аспекту семантики паремій німецької мови на позначення геронтогенезу. Відібрані дев’яносто три паремії класифіковано в п’ять тематичних груп: зовнішні зміни, стан здоров’я; суспільні уявлення; емоційно-особистісна сфера; пізнавальна сфера (наведено у порядку зростання). Найменшими є групи німецьких паремій, які тематизують зовнішні зміни та стан здоров’я людей поважного віку. Проміжною є група німецьких паремій, що фіксує суспільні уявлення про людей похилого віку. Найчисленнішими тематичними групами виявилися емоційно-особистісна сфера та пізнавальна сфера. Крім того, ця стаття має на меті надати додаткові нюансовані інсайти та сприяти глибшому розумінню цих важливих лінгвістичних і культурних феноменів. Результати дослідження свідчать про релевантність емоційно-особистісної та пізнавальної сфер діяльності людей поважного віку для німецькомовного суспільства. Зафіксований у пареміях психологічний портрет старості охоплює широку палітру когнітивних та психічних змін. Німецькі паремії на позначення геронтогенезу візуалізують явища дійсності: зморшки шкіри та посивіння волосся, стан здоров’я, впертість, занижений рівень емпатійності, тягу до затишку, вразливість людей похилого віку, страх смерті, життєвий досвід та мудрість або її відсутність, силу старості, здатність навчатися чи її відсутність, незворотність старості, завчасну підготовку до старості, зневажання суспільством людей похилого віку, стереотипні уявлення про жінок похилого віку, про низьку результативність роботи, засудження кохання між представниками двох поколінь – старого й молодого, настанови щодо сприйняття осіб поважного віку. Перелічені явища позамовної дійсності мають різну конотацію, проте унаочнюють денотативний аспект семантики німецьких паремій на позначення геронтогенезу.

2025-01-01T00:00:00Z Ходаковська, Наталя Григорівна http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/7602 2025-01-21T12:09:35Z 2019-01-01T00:00:00Z

Дескриптивні і прескриптивні норми в лінгвістиці Ходаковська, Наталя Григорівна У статті здійснено теоретичне та практичне переосмислення понять дескриптивної і прескриптивної норм у лінгвістиці. Охарактеризовано поняття мовної норми як сукупності правил реалізації мовної системи, окреслено підходи до вивчення норми та різні терміни цього поняття в мовознавстві. Установлено фактори розподілу норми на експліцитну і імпліцитну й проаналізовано джерела формування цих норм у німецькій мові. Описано поняття “дескриптивна норма”, “прескриптивна норма”. Виявлено характерні ознаки дескриптивної норми, а також фактори виникнення, характерні особливості та функції прескриптивної норми. Розглянуто статус дескриптивних і прескриптивних норм у німецькій мові. Диференційовано дескриптивний і прескриптивний підходи до вивчення мови.

2019-01-01T00:00:00Z Свиридюк, Віра Петрівна http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/7290 2024-10-30T18:06:40Z 2021-01-01T00:00:00Z

Методичні передумови формування міжкультурної комунікативної компетентності під час самостійної роботи майбутніх викладачів німецької мови Свиридюк, Віра Петрівна У статті здійснюється огляд наукових праць, присвячених підготовці майбутніх викладачів німецької мови до міжкультурної комунікативної комунікації під час самостійної роботи. Аналізуються праці лінгводидактів, а також їхній науковий внесок у розвиток і становлення міжкультурної комунікативної компететності майбутніх викладачів іноземних мов. Представлено публікації, які розкривають специфіку навчання студентів-магістрантів у процесі самостійної роботи. Розглянуто навчально-методичне забезпечення освітнього процесу студентів-магістрантів філологічного напрямку. Зазначено актуальність розроблення наукового підходу до виокремлення специфіки підготовки майбутніх викладачів німецької мови під час самостійної роботи.

2021-01-01T00:00:00Z Дягілєва, Жанетта Анатоліївна http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/5341 2023-10-26T13:36:47Z 2020-01-01T00:00:00Z

Лексико-семантичні засоби вербалізації поняття “ANOMALIE” в німецькій мові Дягілєва, Жанетта Анатоліївна Статтю присвячено дослідженню лексико-семантичних засобів вербалізації поняття “аномалія” в німецькій мові. Визначено, що будь-яка аномалія пов’язана з наявністю норми, а разом вони являють собою феномен людської свідомості. Розмежовано синонімічні терміни аномії і аномалії. Розглянуто онтологічний, соціологічний і психологічний аспект вивчення аналізованого поняття. Описано лексико- семантичне поле “Anomalie” в німецькій мові, визначено ядро поля, до якого належать лексеми anomal, Anomalie. Простежено етимологію і семантичний склад аналізованих лексем, що дозволяє виділити такі ключові семи: 'відхилення', 'феномен', 'відрізнятися'. Установлено приядерну зону поля з лексичними одиницями, які позначають відхилення від норми і входять разом із лексемою Anomalie до одного синонімічного ряду, об'єднаного спільною семою. Визначено периферію лексико-семантичного поля “Anomalie”. З'ясовано, що параметричні прикметники відіграють значну роль у вербалізації аномальності в німецькій мові, адже позначають розміри об'єктів, що відхиляються від середнього значення. Проаналізовано прикметники, які виражають позитивну або негативну оцінку за ознакою "незвичайний, ненормальний". Простежено протиставлення аномалії нормі на лексико-граматичному рівні на прикладі лексичних одиниць із суфіксом -los і відповідних антонімів. Розглянуто власні назви у вигляді складених іменників із соматичним значенням, які фіксують аномальні явища і патологічні властивості для ідентифікації об'єктів. Представлено фразеологічні соматизми, які відображають аномалії людського тіла, а також їхню класифікацію за різними типами тілесних об'єктів. Компонентний аналіз семантики описаних лексичних і фразеологічних одиниць засвідчив наявність поняття “Anomalie” в німецькій лінгвокультурі і виявив національно-культурні особливості його вербалізації.

2020-01-01T00:00:00Z