http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/11 2026-06-13T18:33:02Z http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/8312 Emotional Intelligence for Translation Professionals Козяревич-Зозуля, Ліана Василівна Навчальний посібник “Емоційний Інтелект перекладачів” призначений для студентів спеціальності В11 / 035 Філологія, спеціалізації В11.041 / 035.041 Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська. Метою посібника є формування знань і навичок, що дозволяють розвивати емоційний інтелект як ключову складову професійної компетентності перекладача, сприяти ефективній міжкультурній комунікації та подоланню комунікативних бар’єрів у процесі перекладу. 2026-01-01T00:00:00Z http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/8311 Linguoconflictology: Translation as a Path to Understanding Козяревич-Зозуля, Ліана Василівна Навчальний посібник “Лінгвоконфліктологія: переклад як шлях до порозуміння” призначений для студентів спеціальності В11 / 035 Філологія, спеціалізації В11.041 / 035.041 Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська. Метою посібника є сформувати знання та практичні навички з лінгвоконфліктології, показати переклад як ефективний інструмент подолання комунікативних бар’єрів і досягнення порозуміння між людьми та культурами. 2026-01-01T00:00:00Z http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/7917 The church service as an institutional speech event Chkhetiani, Tamara Dmytrivna Сучасна лінгвістика охоплює як теоретичні, так і практичні дослідження різних рівнів мовної системи. Серед інтерпретаційних підходів особливу увагу приділено дискурсивному аналізу, у межах якого виокремлюється новий погляд на мовленнєву комунікацію співрозмовників і їхню вербальну й невербальну взаємодію. Інтерактивна діяльність потрапляє у фокус інтересів дискурс-аналітиків, зосереджених на вивченні типів дискурсу, видів мовленнєвої діяльності, які номінуються суспільством більш прийнятною категорією мовленнєвих подій. У пропонованій статті розглянуто мовленнєву подію церковної служби, яку описано з позицій лінгвістичної антропології, етнографії та етнометодології спілкування. Церковна служба тут розуміється як категорійна одиниця, що має впізнавальні межі початку й кінця, складається з низки фіксованих компонентів, об’єднаних єдиною темою, метою і результатами події, та номінується назвами пропозиціональної семантики. Описано мовленнєву подію церковної служби як соціолінгвістичний феномен, метою якого є дослідити особливості мовленнєвої поведінки причасників, тобто оцерковлених вірян, та звичайних парафіян в інституціональному контексті. Аналіз спирається на категорії, що застосовуються у вивченні мовленнєвих подій: ролі учасників, налаштування (сетинг), форму і зміст повідомлень, правила взаємодії, соціальні норми. Інституціоналізована релігійна служба – важлива типова риса комунікативної ситуації як складника соціальної системи групи людей, які регулярно відвідують церковну службу і знають, як себе поводити і що говорити впродовж служби. У статті конкретно й докладно розглянуто складники церковної служби, послідовність мовленнєвих актів з боку причасників і звичайних парафіян, а також ритуалізованість і передбачуваність вербальної й невербальної поведінки в цьому контексті. 2025-01-01T00:00:00Z http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/7912 Неофраземи періоду російсько-української війни (на матеріалі медіа) Пашинська, Людмила Михайлівна; Школа, Галина Миколаївна У статті з’ясовано поняття неологізм та неофразеологізм (неофразема), проаналізовано нові фразеологічні одиниці російсько-української війни за такими ознаками: способом творення, структурою та стилістичними функціями. Обґрунтовано та проілюстровано прикладами вживань із медіадискурсу новостворені та модифіковані неофраземи російсько-української війни, визначено їх роль у системі мови та функції в мовленні українців. Спостереження над мовою медіа доводить, що фразеологічна системи української мови активно відображає всі зміни, пов’язані з новими реаліями повномасштабної російської агресії проти України. У статті доведено, що неофраземи аналізованого періоду характеризуються новизною форми і змісту, стилістичною виразністю, образністю, емоційністю. Багато з них постають шляхом переосмислення вільних словосполучень, їх детермінологізації, метафоризації та метонімізації. З’ясовано, що серед неофразем помітне місце посідають стійкі словосполучення, до складу яких входять топоніми-ойконіми (назви міст), топоніми-хороніми (назви країн) та відтопонімні прикметники. Зроблено висновок, що фразеологічна система сучасної української мови швидко реагує на події в суспільно-політичному житті країни, зокрема події російсько-української війни. Це підкреслює думку про те, що мова українських медіа перебуває в постійному розвитку, поповнюючи фразеологічний склад сучасної української мови. Нові фразеологічні одиниці відбивають сьогодення, а їхня поява спричинена як подіями російсько-української війни, так і подіями у світі. Аналізовані неофраземи засвідчують не лише творчий потенціал українців, їхню здатність засобами мови реагувати на воєнні події, а й відображають гнучкість і адаптивність української мови, її можливість бути засобом комунікації в постійно змінюваних умовах спілкування. 2025-01-01T00:00:00Z