http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/146 2026-05-01T11:52:11Z http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/7915 Аналітизм у лексичній і граматичній системах турецької мови Сорокін, Сергій Володимирович Проблема аналітичних засобів словотвору і реалізації граматичного значення неодноразово ставала об’єктом студій у працях європейських тюркологів і турецьких лінгвістів. Водночас аналіз праць, присвячених цій проблематиці, і запропонованих рішень дав змогу дійти висновку про наявність багатьох відмінностей між концепціями і гіпотезами багатьох авторів: від вузького розуміння аналітики на лексичному і граматичному рівнях до максимально широкого, коли до класу таких утворень неправомірно включаються форми й утворення, які, на наш погляд, аж ніяк не відповідають визначенню аналітичного засобу. У цій праці ми розглядаємо концепції різних мовознавців-тюркологів: як “класичні”, так і сучасні, видані друком за останні десять років, адже саме вони становлять найбільший інтерес і демонструють, що в позиціях і поглядах на проблематику аналітики в системі турецької мови істотного поступу за останні більше ніж 50 років не відбулося. У статті досліджено різнопланові лексичні і граматичні форми, які відповідають основній вимозі до аналітичних засобів, що зводиться до наявності повнозначного елемента, який містить основне лексичне значення, і допоміжного дієслова, яке не має автономного лексичного значення, але творить нову лексему (так зване “складене дієслово”) або модифікує лексичне значення з граматичною метою (насамперед у плані реалізації внутрішньочасових або модальних значень). У роботі описано концепції генези аналітичних форм у турецькій / тюркських мовах, упорядковано групи аналітичних граматичних засобів: перифрастичні форми дієслова, складені форми дієслова, квазіперифрастичні форми дієслова, сталі дієслівні утворення і сталі словосполучення, формально співвідносні з аналітичними формами, проте значно відмінні від них із семантичного і функційного поглядів. Окреслено перспективи подальших досліджень сталих дієслівних сполук. 2025-01-01T00:00:00Z http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/7815 Лексичні одиниці, що репрезентують макроконцепт атмосферні явища у анатолійських діалектах Тімкова, Тетяна Миколаївна У статті йдеться про особливості турецьких лексичних одиниць, що репрезентують макроконцепт атмосферні явища, а саме такі лексичні одиниці як дощ, сніг, хмара, крига у північно-східній, південно-східній, південно-західній, східній та центральній частині Туреччини. 2013-01-01T00:00:00Z http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/7813 Функції прямої та непрямої мови у сучасній турецькій газетній публіцистиці Пілик, Віталія Василівна У статті висвітлено основні стилістичні функції прямої та непрямої мови у турецьких газетних текстах, а також досліджено характер зв'язку прямої мови зі словами автора та семантику дієслів, які вводять пряму мову. 2013-01-01T00:00:00Z http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/7618 Національно-культурний компонент турецької мовної картини світу в українському лінгвокультурному просторі (на матеріалі перекладів турецької художньої прози) Бондар, Мар'яна Володимирівна У статті проаналізовано специфіку відтворення національно-культурного компонента турецької мовної картини світу в українському лінгвокультурному просторі на матеріалі перекладів турецької художньої прози. Визначено основні лексико-тематичні групи в турецькій та українській мовних картинах світу, що мають національно-культурне забарвлення. Запропоновано авторську дефініцію терміна “національно-культурний компонент”. На основі порівняння перекладів виявлено основні тенденції у відтворенні турецького національно-культурного компонента та випадки заміни його репрезентантами іншого лінгвокультурного простору. Визначено ступінь “відкритості” певних лексико-тематичних груп до перекладу українськими відповідниками та встановлено чинники, що детермінують можливість таких замін (адекватне сприйняття тексту, відтворення турецького національного колориту). 2018-01-01T00:00:00Z