http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/327 2026-05-01T09:17:35Z http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/358 Творчість Боба Ділана: проблема авторської самоідентифікації Бурман, Л. Є. Творчість Боба Ділана, яку закономірно вважають одним зі зразків вираження ідей американського контркультурного руху в мистецтві, є насправді синтезом настроїв та тенденцій контркультурного руху в Америці, елементів поезії модернізму, християнських мотивів, світових міфологій та особистого досвіду. Ділан репрезентує у своїх текстах різні світоглядні концепції, творить авторський міф, висловлює свою громадську позицію, а потім відсторонюється від соціуму. Час від часу митець сперечається із собою, сам собі суперечить через власну творчість, знецінюючи свої колишні переконання і знову повертаючись до них. І врешті – приходить до примирення з самим собою та світом, стає митцем-спостерігачем. Тому Ділана не можна назвати ще одним співцем контркультури. У своїй великій творчій добірці митець апелює до слухача крізь призму власної ідентичності, сформованої під впливом багатьох факторів, і екстраполює особистий досвід на свою сучасність. Він вплітав у свою творчість естетику американського модернізму, яка була важливим елементом базової культури. Ділан піднімав у своїх текстах проблеми розгубленості та пошуку самоідентифікації, розчарування, безумства, пошуку духовності, відстоювання прав афроамериканців та інші актуальні для американського суспільства епохи модернізму теми. Таким чином Ділан досяг у своїй творчості “нейтивізму” та надав їй світоглядно-естетичного підґрунтя, яке сягало, проте, і європейської культури. Так чи інакше, за рахунок тематики, так само як і звучання багатьох композицій, досвід митця, переданий у його піснях, можна назвати американським досвідом. Завдяки цьому, навіть уникаючи спілкування з прихильниками та не дослухаючись до думок критиків-співвітчизників, Ділан був близький до американського суспільтва, до його історії, духу та глибинних прагнень. І тому пісні Ділана в усьому світі стали взірцем американського мистецтва, вписаним у контекст минулого та сучасності. Classical art is the art tested by time. The oeuvre of Bob Dylan might be recognised as a part of the classical American song tradition in the nearest future, though the musician has relatively recently entered it as an avangardist and innovator quickly becoming popular and soon – legendary. At the beginning of the XXI cent., the interest in Bob Dylan’s oeuvre is not decreasing but growing among scientists as well as average citizens of many countries. This is mainly caused by the fact that Dylan as an artist and personality is being popularised in moder cinematography (the latest film about Bob Dylan is the pseudodocumental “Rolling Thunder Revenue” directed by Martin Scorsese that was first released on June 12, 2019). Regardless of his respectable age (78), Dylan keeps giving concerts as he is still on his “Never Ending Tour”. What is more, quite recently – in the year 2016 – Bob Dylan has become a laureate of the Nobel Prize in Literature. The fact that the musician was honoured by this award is still a cause for debate. Anyway, Dylan has been recognised as an artist who was awarded “for having created new poetic expressions within the great American song tradition”. So the decision made by the Swedish Academy was bold but absolutely justified because in modern literary studies any work of art, also a musical one, is considered as a text, and Dylan himself is being called the last great American poet. The oeuvre of Bob Dylan and the problem of the author’s self-identification were studied by Larry David Smith, Clinton Heylin, Catherine Mason, Larry Fyffe and others. However, in Ukraine this problem remains scantily explored. 2019-01-01T00:00:00Z http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/355 Художні стратегії реалізації гендерної проблематики в (анти)утопії Дж. Віндема "Поглянь на дороги її" Бакай, А. С. У ході дослідження та комплексного аналізу художніх стратегій реалізації гендерної проблематики в антиутопії Дж. Віндема «Поглянь на дороги її» було визначено низку положень, які стосуються як теоретичного обґрунтування проблем, висвітлених у дослідженні, так і результатів інтерпретації твору. Також було реалізовано наступні завдання дослідження. Простежено розвиток антиутопічного жанру та вивчено теоретичні засновки розгляду проблематики антиутопії в контексті сучасних уявлень про утопічний жанр; порівняно жанрові ознаки антиутопії, дистопії та утопії та взаємозв’язки, які існують між цими жанрами; аргументовано наявність основних ознак жанру антиутопії у повісті «Поглянь на дороги її» та проаналізовано, згідно з якими формальними, наративними та сюжетними ознаками даний твір вписується в парадигму антиутопічного жанру; визначено теоретичну базу вивчення концепції тілесності як об’єкту філософських та літературознавчих студій. Виявлено основні підходи до вивчення проблематики тілесності в контексті гендерної проблематики та суспільної функції тіла. Визначено художні домінанти репрезентації тілесності як топосу та центрального образу твору в рамках гендерної проблематики твору. Тіло виконує низку функцій у творі, а саме диференційну, культурну, прагматичну та символічну. Також, можна зробити висновок, що зображення тілесності в цьому творі вписується в парадигму антиутопічного зображення реальності і того, яку функцію відіграє зображення тіла в рамках антиутопічного твору. Тіло також виступає в ролі носія кодів та символів, які допомагають визначити ставлення автора до гендерної проблеми. Визначено стратегії художньої репрезентації жіночої репродуктивності як суспільної функції. Жіночу репродуктивність проаналізовано з двох точок зору – біологічної та прогресивної. Обидва підходи є результатом впливу певних тенденцій у суспільстві, в якому жив автор, на формування образів «фертильного» тіла та визначення змін у баченні «головної функції» жінки в якості матері. На основі інтерпретації твору Джона Віндема було аргументовано вибір образу наратора. Вибір типу наратора та зображення жіночого суспільства можна пояснити за допомогою таких факторів: особисте сприйняття автором проблематики фемінізму, гендеру та тілесності; його сприйняття тенденцій у суспільстві та соціокультурні чинники; бачення ролі жінки в суспільстві, тощо. В ході дослідження визначено потребу у глибшому вивченні механізмів інтеракції між антиутопічними творами та проблематикою тілесності. Також, подальшого вивчення потребує творчість Джона Віндема, адже проблематика представлена в його творах є багатошаровим та актуальним об’єктом для дослідження. 2019-01-01T00:00:00Z http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/353 Конструювання гендерної ідентичності у збірці оповідань Алі Сміт "Free love and other stories" Вознюк, К. В. The question of individual identity that has always been of a special interest for humanity, with each new stage of thought development was complicated and modified. In XX century, in particular due to the refinement of the philosophical hermeneutics, an understanding of the discursiveness of this phenomenon has emerged, and today, inscribed in the context of the postmodern era, it is interpreted by research scholars according to such key concepts as openness, multiplicity, fragmentation and relativism The problematization of gender identity which is relevant to this day, has become a natural result of changing of social demands in XX century. Since literature has always been an artistic reflection of the social problems, the analysis of artistic texts seems quite productive in terms of study of trends, phenomena, concepts and attitudes inherent in a particular society. A collection of stories written by Scottish writer Ali Smith's "Free Love and Other Stories" (1995) with which the author established herself in the realm of British literature at the end of the twentieth century will be analyzed in this work. The collection has received such awards as the Scotland on Sunday / Macallan Prize and Saltire The First Book Award and can be interesting in terms of research, because the stories of it provide an opportunity to analyze the process of constructing gender identity. The relevance of the study is due to insufficient study Ali Smith's creative work in Ukrainian literary criticism, and necessity of more detailed study of gender identity building strategies both on text and discourse levels. A study of the interpretation of gender identity in the collection of short stories ”Free Love and Other Stories” by A. Smith is relevant in historical and literary terms: above all, it concerns the understanding of the role of women in the era of postmodernism, in the means of using the techniques of intertext, in the introduction of heroes in the contemporary context. Actuality is also connected with the active development of a new category of literary studies – women’s prose, so it is possible to rethink the typology and poetics of women’s prose in gender, to highlight its main outlook and literary components. At the same time, the issues of gender identity in A. Smith’s collection of short stories ”Free Love and Other Stories” have not been the subject of special scientific research in domestic literary studies. This determines the relevance and relevance of the chosen topic of the thesis. 2019-01-01T00:00:00Z