http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/41 2026-05-10T11:41:32Z http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/7236 The concept 战争 / WAR as a slot in frame structures in Chinese media discourse Yanchuk, O. O. У статті розглянуто фреймові структури, слотом яких є концепт 战争 / ВІЙНА в китайськомовному медіадискурсі. Україна перебуває в стані загрози вже тривалий час, тому дослідження цього концепту займає одне з центральних місць в українській науці, на відміну від китайської, що і слугувало мотивацією для його вивчення саме в китайських медіа як найбільш відкритого типу дискурсу, що обмінюється концептами з іншими дискурсами. У статті виділено типи базових фреймів (предметний, таксономічний, або гіпонімічний, асоціаційний або, іншими словами, концептуальна метафора), складником яких є концепт 战争 / ВІЙНА; категоризовано базові фрейми залежно від типу пропозиції між слотами; описано лінгвістичні одиниці китайського медіадискурсу, що репрезентують семантику фреймів, у яких бере участь концепт 战争 / ВІЙНА. Предметний фрейм представлений 战争即邪恶zhànzhēng jí xié’è – ВІЙНА – ЦЕ ЗЛО, де другий слот наділяє перший різко негативною оцінкою, є його базовим концептуальним доменом. Це виявляється за допомогою різних лексико-граматичних засобів: у негативній семантиці лексем-репрезентантів концепту 战争 / ВІЙНА, а також їхніх комбінаторних властивостях. Виділено таксономічний (гіпонімічний) фрейм 战争即政治 zhànzhēng jí zhèngzhì – ВІЙНА – ЦЕ ПОЛІТИКА, де другий концепт виступає родовим стосовно видового першого. Крім того, другий концепт слугує засобом врегулювання війни, тобто слугує концептові 和平 hépíng / МИР. До третього типу фреймових структур (асоціаційних фреймів) належать такі фрейми: 战争即赌 博 zhànzhēng jí dǔbó – ВІЙНА – ЦЕ ГРА, основною характеристикою якої є непередбачуваність; 战争即灾难 zhànzhēng jí zāinàn – ВІЙНА – ЦЕ СТИХІЯ, а саме вогонь, тому цей фрейм може бути конкретизовано до 战争即火焰 zhànzhēng jí huǒyàn – ВІЙНА – ЦЕ ВОГОНЬ; а також 战争即戏剧 zhànzhēng jí xìjù – ВІЙНА – ЦЕ ВИСТАВА. 2024-01-01T00:00:00Z http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/7235 The category of temporality in the modern Chinese language: linguocultural aspect Yabchenko, V. Ya.; Liubymova, Yu. S. У статті проаналізовано погляди дослідників щодо механізмів фіксації китайською мовою базових понять темпоральної системи та класифікації окремих фрагментів реалізації темпоральних відношень у сучасній китайській мові. Розглянуто співвіднесені поняттєві й граматичні категорії “часу” й “темпоральності” в контексті мовної картини світу китайців, зважаючи на концепції циклічного та лінійного часу. Дослідження виявило, що обидва підходи до сприйняття часу впливають на структурні й семантичні особливості китайської мови, відображаючи глибокі культурні уявлення про час і його роль у житті людей. Значну увага приділено мовним елементам, що відображають лінійну модель часу, яка поділяється на рух по горизонтальній і вертикальній осях. Виникнення протиріч у сприйнятті часу на горизонтальній осі, спричинених наявністю різних моделей часу, підкреслює необхідність подальших досліджень. Запропоновано розглянути антропоцентричну модель “передньозадньої” організації руху часу та співвіднести її з лінійною моделлю руху по горизонтальній осі, щоб на конкретних мовних прикладах визначити рівень представленості кожної моделі в темпоральній площині сучасної китайської мови. Аналіз засвідчує необхідність фундаментального вивчення категорії темпоральності в українському китаєзнавстві та чіткого визначення засобів і способів її реалізації. Підкреслено, що темпоральність у китайській мові багатогранна, тісно пов’язана з культурними й когнітивними аспектами граматичною категорією, вивчення якої сприятиме кращому розумінню не лише китайської мови, але й культурних уявлень і когнітивних процесів носіїв мови. 2024-01-01T00:00:00Z http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/5343 Традиційна класифікація форм тексту в контексті процесів кодифікації мов веньянь та байхуа Костанда, Ірина Олександрівна Статтю присвячено аналізу традиційних форм тексту китайської літератури в контексті класичної стародавньої класифікації літератури за чотирма категоріями “Цзин Ши Цзи Ці” (“ 经史子集”). Кожна з цих категорій складається зі специфічних форм тексту, які мають спільну ідеологічну тематику. Методологічно засадничо важливим у дослідженні є твердження про те, що кодифікація текстових форм насамперед фіксувала та зберігала тексти конфуціанської ідеології, а форми цих текстів із часом ставали літературною нормою. Висвітлення особливостей традиційної класифікації літератури, наочна демонстрація літературної ієрархії мають ключове значення для комплексного аналізу кодифікаційних процесів у мовах веньянь та байхуа. Авторка статті підкреслює взаємозв’язок прийнятої системи текстової класифікації із системами кодифікації, які відповідали не лише за майбутню форму реалізації мовної норми, а й за її подальший розвиток та перехід на іншу ступінь функціонування. Докладний розгляд підгруп кожної категорії літератури передбачає демонстрацію зв’язку головних концепцій текстової кодифікації з ієрархічними рівнями класифікації. Запропонований у статті історично-порівняльний та описовий формат дослідження висвітлюють той аспект, що традиція текстової кодифікації, з одного боку, залежала від впливу панівної філософсько-етичної доктрини, а з іншого боку, від потреб суспільства. Таке поєднання цих двох напрямів призвело до широкої варіативності текстових форм, цілеспрямованого розподілу літератури на високу та низьку, ієрархічної структури класифікації, де найважливішими літературними формами виступають тексти першої категорії – “канони”. Доведено, що початок стилістичної кодифікації починається саме з текстових форм конфуціанської літератури, а більшість текстів високої літератури мають своїм підґрунтям конфуціанську ідеологію. Отримані за допомогою історично-порівняльного та описового підходу результати дають підстави стверджувати, що конфуціанське вчення є провідним у запровадженні кодифікаційних процесів мови веньянь, а кодифікаційні процеси мови байхуа починаються з віршованих форм тексту. 2020-01-01T00:00:00Z http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/5234 Оцінні предикати як механізм реалізації оцінки в сучасній китайській мові Ковальчук, Юлія Юріївна Статтю присвячено опису особливостей аналізу оцінних предикатів як механізму реалізації оцінки в сучасній китайській мові. З метою фундаментального визначення й систематизації засобів реалізації оцінки в сучасній китайській мові схарактеризовано такі поняття, як: “оцінка”, “мовна картина світу”, “оцінні предикати”. Опрацьовано широкий спектр праць зарубіжних, зокрема китайських, і вітчизняних синологів, присвячених висвітленню особливостей оцінних предикатів, що сприяло ґрунтовній систематизації аналізу досліджень оцінних предикатів і реалізації оцінки в сучасній китайській мові. Визначено, що поняття оцінки слід розглядати невід’ємно від мовної картини світу, яка є результатом процесу пізнання навколишньої дійсності (історії, культури, мови тощо) певного народу. Розглянуто особливості китайської мовної картини світу, зокрема китайського менталітету, традиційної культури та філософії Китаю. Схарактеризовано особливості мислення китайського народу з метою висвітлення процесів оцінки дійсності китайцями. Установлено, що культурна спадщина Китаю охоплює всі сфери діяльності китайців і значно впливає на процес формування світосприйняття китайського народу, зокрема на його мислення. Оцінний предикат є найбільш змістовною і інформативно навантаженою частиною судження, яка містить оцінку особи (мовця) щодо навколишньої дійсності (предмета, ситуації). Розглянуто та проаналізовано класифікацію оцінних предикатів, описано цю класифікацію як механізм реалізації оцінки в сучасній китайській мові. Визначено специфіку механізмів реалізації оцінки в сучасній китайській мові й ідентифіковано оцінні предикати як основний механізм у реалізаціїї цієї оцінки в сучасній китайській мові. 2022-01-01T00:00:00Z