http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/5124 2026-05-10T11:48:46Z http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/7714 Розширюючи межі міжкультурної комунікації: діалог людини і андроїда. Ідеї постгуманізму у романі Роси Монтеро "Сльози у дощі" (2011) Романова, Світлана Володимирівна Статтю присвячено проблемі міжвидового спілкування людини і андроїда як втілення філософії постгуманізму і питань біополітики у романі Роси Монтеро "Сльози у дощі" (2011). 2017-01-01T00:00:00Z http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/7643 Мотив утечі в романі Ярослава Мельника «Далекий простір» Мариненко, Юрій Васильович У статті досліджено мотив утечі в романі сучасного українського письменника Ярослава Мельника «Далекий простір». На підставі ознайомлення з критичною літературою виявлено гібридний характер жанрової дефініції твору: роман-антиутопія з ознаками науково-фантастичного, алегоричного, авантюрного, психологічного, містично-фантазійного роману, роман-трилеру. Його інтертекстуальний простір охоплює твори Рея Бредбері, Кена Кізі, Джорджа Орвела, В. Винниченка, Г. Сковороди, також В. Домонтовича, М. Хвильового. Вказано, що своїм корінням сюжетна колізія метамодерністського роману Я. Мельника сягає біблійної історії про вигнання з раю Адама та Єви. Художня візія простору втілена в романі у трьох локаціях: мегаполісу (країна сліпих людей), Прозорої Плями (табір повстанців), Тихого Куточка (елітарного селища зрячих), звідки персонаж утікає в пошуках гармонійного універ суму — далекого простору. Три втечі Габра — це й три жінки, кожна по-своєму, в процесі розповіді стають близькі головному персонажеві. В образі головного персонажа письменник показує людину, яка змагається з несприятливими обставинами за право бути щасливим, жити приватним життя, навіть бути маргіналом, не заангажованим у суспільно-політичні течії. Водночас нерішучість, сумніви в доцільності своїх активних дій, призводять до того, що зазвичай його проблеми вирішують інші люди. 2023-01-01T00:00:00Z http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/7624 Онтологія полемічного дискурсу: зіставний аспект (на матеріалі англійської та української мов) Каустов, Андрій Вікторович У статті доведено, що полемічний дискурс – це публічне вербальне зіткнення, у ході якого, порушуючи етичні правила комунікативної взаємодії, автор реалізує дві цілі – понизити соціальний статус опонента та залучити на свій бік аудиторію. Виявлено, що метафоризація полеміки в мовній практиці вказує на її силове осмислення через сенсомоторний досвід фізичного зіткнення і визначає представлення опонента як перешкоди для автора та зумовлює позначення полеміки в термінах конфлікту, боротьби, війни й агресії, що не означає тотожності цих феноменів, адже полеміка задіює вербальнізнаряддя зіткнення, які не вбивають безпосередньо, на відміну від фізичних. Виокремлено двох адресатів полемічного дискурсу – опонента та аудиторію, необхідних для досягнення цілей автора – понизити соціальний статус опонента та переконати аудиторію, яка виступає в ролі арбітра, у слушності його поглядів. 2017-01-01T00:00:00Z http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/1423 Тілесність як екзистенційний пошук себе: О. Токарчук «Бігуни» Шульгун, Мадлен Едуардівна В статті зроблено спробу звернути увагу на значення тілесного фактору в культурі постмодерну, а саме у романі Ольги Токарчук «Бігуни». В теорії тілесності нас цікавить репрезентація тіла в художній літературі, тіло як предмет літературознавчого аналізу й ключ до індивідуальності героїні і до прочитання тексту. Розглянуто екзистенціальне самовизначення людини, яка зацікавлена не в культурологічних проектах, а у драматичних пошуках себе та відповіді на філософське питання «Що є людина?». Виявлено, що певною мірою і сам твір стає переплетінням двох концептів – дім та тіло. Виявлено що тілесність є важливим ключем до індивідуальності героїні у творі Ольги Токарчук. Тілесні виміри не зосереджуються на сексуальності чи зображенні відвертих інтимних актів, привертається увага до жіночій та чоловічій чуттєвості, перевтіленні героїв. 2019-01-01T00:00:00Z