http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/8055 2026-05-10T11:45:16Z http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/8063 Стратегії відтворення гендерних маркерів в італійсько-українському перекладі офіційно ділового дискурсу Сушинська, Катерина Андріївна Питання відтворення гендерних маркерів в італійсько-українському перекладі офіційно-ділового дискурсу набуло наукової ваги відносно нещодавно. Мовознавці звернули пильну увагу на аспект гендерної маркованості лише на тлі значної актуалізації гендерного питання в соціальному просторі, що спостерігається протягом останніх 70 років у Європі та близько 30 років в Україні. Цей інтерес значною мірою зумовлений стрімким розвитком соціолінгвістики та комунікативної семантики, що розпочався наприкінці 1960-х років. Актуальність дослідження зумовлена зростанням уваги до гендерних аспектів мови та перекладу в сучасній лінгвістиці. Сьогодні гендерний вимір визнано одним із пріоритетних напрямів досліджень, адже мова чутливо реагує на суспільні зрушення, пов’язані з утвердженням гендерної рівності. Офіційно-діловий дискурс традиційно характеризувався андроцентричними мовними нормами, зокрема використанням «узагальненого чоловічого роду» для звернення до змішаної аудиторії. 2025-01-01T00:00:00Z http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/8062 Засоби відтворення соціокультурних лакун у міжкультурній італійсько-українській комунікації Оліксевич, Вікторія Анатоліївна Італійська та українська мовні картини світу сформувалися під впливом відмінних історичних, соціальних і культурних чинників. Тому під час міжкультурної взаємодії між українськими та італійськими комунікантами виникає значна кількість лакун - назв реалій, культурно маркованих одиниць, концептів, традицій, соціальних інститутів, поведінкових моделей тощо. Ці елементи потребують адекватних перекладацьких рішень, здатних забезпечити точне відтворення культурного змісту в умовах різнорівневих культурних розбіжностей. Актуальність дослідження зумовлена тим, що соціокультурні лакуни є однією з найбільш проблемних категорій у міжмовній комунікації, оскільки їхнє відтворення виходить за межі лексико-семантичної відповідності та торкається глибинних рівнів культурного досвіду. Для перекладача важливо не лише передати зміст незнайомої культурної одиниці, а й зберегти її прагматичний потенціал, функціональне призначення, культурні конотації. Незважаючи на наявність значної кількості досліджень лакунології та перекладацьких трансформацій, питання засобів відтворення саме італійських та українських соціокультурних лакун у двосторонньому міжкультурному просторі досліджене недостатньо повно. Це зумовлює потребу в комплексному аналізі феномену лакун у перекладі між італійською та українською мовами з урахуванням сучасних лінгвістичних підходів та комунікативно-прагматичних чинників. 2025-01-01T00:00:00Z http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/8061 Передача італійських експресивно-конотативних антропонімів, прізвиськ і звертань в українському перекладі Завгородня, Олександра Ігорівна Актуальність обраної теми зумовлена низкою теоретичних та практичних чинників. По-перше, італійська мова вирізняється надзвичайною продуктивністю та семантичною насиченістю своїх неофіційних антропонімів та форм звертань. Прізвиська, утворені за допомогою суфіксації (-ino, -etto, -accio, -one), а також вокативи, як caro amico, signora mia або фамільярне amore, виконують функцію не просто позначення особи, а й передачі ставлення мовця (від любові та дружньої фамільярності до іронії та зневаги) та соціального контексту спілкування. 2025-01-01T00:00:00Z http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/8060 Фразеологічний образ та способи його передачі в італійсько-українському перекладі Димарчук, Марія Сергіївна Кожна мова світу має у своєму арсеналі потужну зброю, що допомагає забарвити та збагатити його, передати всі відтінки значень – це фразеологізми. Без орієнтування у фразеології людина не здатна оцінити експресивність та виразність мови, зрозуміти жарт, гру слів, але й часто просто сенс сказаного. Часто під час передачі певної думки «звичайні» слова можуть немати сильного впливу і тоді на допомогу приходять вони – фразеологізми. Наприклад порівняймо: «Я пояснила чому себе тоді так поводила, але він не розумів» та «Я пояснила чому себе тоді так поводила, але він дивився на мене, як баран на нові ворота». Очевидно, що друге речення, хоч і є грубим, але точно передає відчуття мовця. Фразеологічні одиниці – це найвиразніша частина словникового складу мови не лише окремої людини, а цілих країн. У кожної нації у всі віки були вирази, які характерні саме їм, які відображають притаманні їм звичаї, культуру народу. Актуальність теми зумовлена недостатньою розробленістю італійсько українського напрямку та складністю перекладу фразеологічних одиниць, що може спричинити лінгвістичне та культурне непорозуміння. Мета дослідження – аналіз походження фразеологічного образу в українській та італійській мовах, систематизація основних шляхів та прийомів його передачі при перекладі, а також пошук оптимального рішення для адекватної передачі таких мовних одиниць. 2025-01-01T00:00:00Z