http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/20 Mon, 13 Apr 2026 00:57:50 GMT 2026-04-13T00:57:50Z http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/7912 Неофраземи періоду російсько-української війни (на матеріалі медіа) Пашинська, Людмила Михайлівна; Школа, Галина Миколаївна У статті з’ясовано поняття неологізм та неофразеологізм (неофразема), проаналізовано нові фразеологічні одиниці російсько-української війни за такими ознаками: способом творення, структурою та стилістичними функціями. Обґрунтовано та проілюстровано прикладами вживань із медіадискурсу новостворені та модифіковані неофраземи російсько-української війни, визначено їх роль у системі мови та функції в мовленні українців. Спостереження над мовою медіа доводить, що фразеологічна системи української мови активно відображає всі зміни, пов’язані з новими реаліями повномасштабної російської агресії проти України. У статті доведено, що неофраземи аналізованого періоду характеризуються новизною форми і змісту, стилістичною виразністю, образністю, емоційністю. Багато з них постають шляхом переосмислення вільних словосполучень, їх детермінологізації, метафоризації та метонімізації. З’ясовано, що серед неофразем помітне місце посідають стійкі словосполучення, до складу яких входять топоніми-ойконіми (назви міст), топоніми-хороніми (назви країн) та відтопонімні прикметники. Зроблено висновок, що фразеологічна система сучасної української мови швидко реагує на події в суспільно-політичному житті країни, зокрема події російсько-української війни. Це підкреслює думку про те, що мова українських медіа перебуває в постійному розвитку, поповнюючи фразеологічний склад сучасної української мови. Нові фразеологічні одиниці відбивають сьогодення, а їхня поява спричинена як подіями російсько-української війни, так і подіями у світі. Аналізовані неофраземи засвідчують не лише творчий потенціал українців, їхню здатність засобами мови реагувати на воєнні події, а й відображають гнучкість і адаптивність української мови, її можливість бути засобом комунікації в постійно змінюваних умовах спілкування. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/7912 2025-01-01T00:00:00Z http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/7911 Фемінні й маскулінні властивості передвиборчих промов кандидатів і кандидаток у президенти США 2024 року: лінгвопрагматичний аналіз Морякіна, Ірина Анатоліївна; Львова, Надія Леонідівна Статтю присвячено контрастивному аналізу передвиборчих промов кандидатів і кандидаток на посаду президента США – Дональда Трампа, Джозефа Байдена, Нікі Гейлі й Камали Гаріс, проголошених у ході президентської кампанії 2024 р., у світлі теорії гендеру. Для проведення запропонованої розвідки опрацьовано фундаментальні праці зарубіжних й українських мовознавців у царині гендерної лінгвістики, уточнено поняття гендеру. Визначено критерії аналізу зазначених виступів, які включають стереотипні ознаки чоловічого й жіночого стилів мовлення, та проаналізовано засоби їхньої вербалізації. Встановлено, що в сучасному американському політичному дискурсі поглиблюється тенденція до стирання жорстких вимог до чоловічої та жіночої мовленнєвої поведінки. Промови кандидатів чоловічої статі відзначаються високим ступенем емоційності, гіпертрофованості оцінок, яка відображена у використанні значного масиву емоційно забарвленої лексики й розмаїтого спектра стилістичних фігур, що є фемінінними ознаками стилю мовленнєвої комунікації. Водночас у промовах кандидаток поряд із фемінінними рисами мовлення спостерігаємо широке застосування жорстких комунікативних стратегій, які характеризуються агресивністю і реалізуються в погрозах й образах, що є визнаним проявом маскулінної поведінки. Однак повного нівелювання між жіночим і чоловічим мовленням не відбувається. Мовці-чоловіки продовжують домінувати над жінками за обсягами і тривалістю виступів, їхні тези підкріплюються конкретними фактами і цифрами, а з метою дискредитації опонентів допускається уживання лексики зниженого стилістичного регістру із вкрай негативним забарвленням. Оратори-жінки традиційно докладають надмірних зусиль для створення емпатії з боку виборців, надають перевагу гнучким комунікативним стратегіям, зокрема солідаризації з аудиторією, уникають або мінімізують уживання розмовної лексики зниженого стилістичного регістру. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/7911 2025-01-01T00:00:00Z http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/7603 Типи адресата мовленнєвого акту TEASING (глузування / кепкування) в сучасному англомовному дискурсі Колодяжна, Катерина Володимирівна У статті виокремлено типи адресатів, які є активними учасниками діалогу й полілогу, де має місце глузування / кепкування, визначено характерні риси для кожного типу адресата, на основі яких було виділено ці типи. Установлено, що присутність “когось третього” справляє інтенсифікаційний ефект на ілокутивну силу мовленнєвого акту (глузування / кепкування) і, у разі неправильної інтерпретації такого висловлення істинним адресатом, веде до “втрати обличчя” останнім. У комунікації, де має місце глузлива інтеракція, виявлено чотири типи адресата: а) прямий адресат – це іcтинний адресат, до якого нападник звертaється нaпряму; б) квазіадресат – це адресат, до якого мовленнєвий акт глузування / кепкування адресується експліцитно, насправді повідомлення інтендується мета адресату; в) метаадресат – це істинний aдресaт, до якого aдресант із певних причин прямо не звертається, хоча мовленнєвий акт глузування / кепкування адресується саме йому; г) слухач – це непрямий адресат, який є отримувачем мовленнєвого акту глузування / кепкування разом з істинним адресатом. Однак, на відміну від істинного адресата, слухачеві призначається мовленнєвий акт інформативу, який інформує його, що глузують з адресата-жертви. Істинний адресат завжди є жертвою глузування / кепкування і в глузливій комунікації виступає прямим адресатом або метаадресатом. Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/7603 2019-01-01T00:00:00Z http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/7277 Ед’ютейнмент як сучасна технологія навчання англійської мови: з досвіду формування лінгвосоціокультурної компетентності у майбутніх перекладачів Корогода, Тетяна Михайлівна У статті розглянуто особливості та переваги застосування технології ед’ютейнмент у закладах вищої освіти. Представлено аналіз робіт зарубіжних і вітчизняних учених, присвячених особливостям психіки представників цифрового покоління та викликам, які ці особливості ставлять перед освітянами. Окрема увага приділяється викладачу, який виступає в ролі ед’ютейнера – паралельно з викладацькими обов’язками має виконувати функцію інтертейнера. Описано авторський досвід формування у студентів – майбутніх перекладачів лінгвосоціокультурної компетентності на заняттях з домашнього читання та культури писемного мовлення із застосуванням технології ед’ютейнмент. Результати дослідження показали, що застосування цієї технології сприяє зростанню у студентів зацікавленості в навчальному матеріалі, посиленню уваги, збільшенню стійкості й покращенню глибини розуміння набутих знань, підвищенню рівня задоволення від учіння. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/7277 2023-01-01T00:00:00Z