http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/5121 Sun, 10 May 2026 11:41:34 GMT 2026-05-10T11:41:34Z http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/8330 «І всі серця на свій настроїв лад…» шекспірівський «текст» у сучасній драматургії США Висоцька, Наталія Олександрівна У монографії досліджуються різноманітні модуси оприявлення шекспірівського «тексту» в широкому розумінні слова у сучасній драматургії США. Розглядаються, зокрема, моделі використання у п’єсах американських драматургів ХХ-ХХІ століть історичних фактів, пов’язаних з формуванням «американського Шекспіра» як культової постаті у культурі та мистецтві США, (квазі) біографічних відомостей про англійського драматурга, а також його сонетного спадку. Проте основну увагу приділено адаптаціям та апропріаціям драматургічних творів Шекспіра сучасними американськими авторами, що пишуть для сцени, як інструментів постановки нагальних суспільних питань гендеру, раси та класу. Це історико-літературне поле вперше стає об’єктом дослідницької уваги у вітчизняному літературознавстві. Видання адресоване літературознавцям, студентам-філологам, викладачам історії та теорії літератури і театру, шекспірознавцям, а також усім, хто цікавиться сучасною літературою та культурою США. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/8330 2025-01-01T00:00:00Z http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/7714 Розширюючи межі міжкультурної комунікації: діалог людини і андроїда. Ідеї постгуманізму у романі Роси Монтеро "Сльози у дощі" (2011) Романова, Світлана Володимирівна Статтю присвячено проблемі міжвидового спілкування людини і андроїда як втілення філософії постгуманізму і питань біополітики у романі Роси Монтеро "Сльози у дощі" (2011). Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/7714 2017-01-01T00:00:00Z http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/7643 Мотив утечі в романі Ярослава Мельника «Далекий простір» Мариненко, Юрій Васильович У статті досліджено мотив утечі в романі сучасного українського письменника Ярослава Мельника «Далекий простір». На підставі ознайомлення з критичною літературою виявлено гібридний характер жанрової дефініції твору: роман-антиутопія з ознаками науково-фантастичного, алегоричного, авантюрного, психологічного, містично-фантазійного роману, роман-трилеру. Його інтертекстуальний простір охоплює твори Рея Бредбері, Кена Кізі, Джорджа Орвела, В. Винниченка, Г. Сковороди, також В. Домонтовича, М. Хвильового. Вказано, що своїм корінням сюжетна колізія метамодерністського роману Я. Мельника сягає біблійної історії про вигнання з раю Адама та Єви. Художня візія простору втілена в романі у трьох локаціях: мегаполісу (країна сліпих людей), Прозорої Плями (табір повстанців), Тихого Куточка (елітарного селища зрячих), звідки персонаж утікає в пошуках гармонійного універ суму — далекого простору. Три втечі Габра — це й три жінки, кожна по-своєму, в процесі розповіді стають близькі головному персонажеві. В образі головного персонажа письменник показує людину, яка змагається з несприятливими обставинами за право бути щасливим, жити приватним життя, навіть бути маргіналом, не заангажованим у суспільно-політичні течії. Водночас нерішучість, сумніви в доцільності своїх активних дій, призводять до того, що зазвичай його проблеми вирішують інші люди. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/7643 2023-01-01T00:00:00Z http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/7624 Онтологія полемічного дискурсу: зіставний аспект (на матеріалі англійської та української мов) Каустов, Андрій Вікторович У статті доведено, що полемічний дискурс – це публічне вербальне зіткнення, у ході якого, порушуючи етичні правила комунікативної взаємодії, автор реалізує дві цілі – понизити соціальний статус опонента та залучити на свій бік аудиторію. Виявлено, що метафоризація полеміки в мовній практиці вказує на її силове осмислення через сенсомоторний досвід фізичного зіткнення і визначає представлення опонента як перешкоди для автора та зумовлює позначення полеміки в термінах конфлікту, боротьби, війни й агресії, що не означає тотожності цих феноменів, адже полеміка задіює вербальнізнаряддя зіткнення, які не вбивають безпосередньо, на відміну від фізичних. Виокремлено двох адресатів полемічного дискурсу – опонента та аудиторію, необхідних для досягнення цілей автора – понизити соціальний статус опонента та переконати аудиторію, яка виступає в ролі арбітра, у слушності його поглядів. Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/7624 2017-01-01T00:00:00Z