<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
<channel>
<title>НАУКОВІ СТАТТІ</title>
<link>http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/5124</link>
<description/>
<pubDate>Sun, 10 May 2026 11:48:48 GMT</pubDate>
<dc:date>2026-05-10T11:48:48Z</dc:date>
<item>
<title>Розширюючи межі міжкультурної комунікації: діалог людини і андроїда. Ідеї постгуманізму у романі Роси Монтеро "Сльози у дощі" (2011)</title>
<link>http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/7714</link>
<description>Розширюючи межі міжкультурної комунікації: діалог людини і андроїда. Ідеї постгуманізму у романі Роси Монтеро "Сльози у дощі" (2011)
Романова, Світлана Володимирівна
Статтю присвячено проблемі міжвидового спілкування людини і андроїда як втілення філософії постгуманізму і питань біополітики у романі Роси Монтеро "Сльози у дощі" (2011).
</description>
<pubDate>Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/7714</guid>
<dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Мотив утечі в романі Ярослава Мельника «Далекий простір»</title>
<link>http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/7643</link>
<description>Мотив утечі в романі Ярослава Мельника «Далекий простір»
Мариненко, Юрій Васильович
У статті досліджено мотив утечі в романі сучасного українського письменника Ярослава Мельника «Далекий простір». На підставі ознайомлення з критичною літературою виявлено гібридний характер жанрової дефініції &#13;
твору: роман-антиутопія з ознаками науково-фантастичного, алегоричного, авантюрного, психологічного, містично-фантазійного роману, роман-трилеру. Його інтертекстуальний простір охоплює твори Рея Бредбері, Кена Кізі, &#13;
Джорджа Орвела, В. Винниченка, Г. Сковороди, також В. Домонтовича, М. Хвильового. Вказано, що своїм корінням сюжетна колізія метамодерністського роману Я. Мельника сягає біблійної історії про вигнання з раю Адама та Єви.&#13;
Художня візія простору втілена в романі у трьох локаціях: мегаполісу (країна сліпих людей), Прозорої Плями (табір повстанців), Тихого Куточка (елітарного селища зрячих), звідки персонаж утікає в пошуках гармонійного універ суму — далекого простору. Три втечі Габра — це й три жінки, кожна по-своєму, в процесі розповіді стають близькі &#13;
головному персонажеві. В образі головного персонажа письменник показує людину, яка змагається з несприятливими обставинами за право бути щасливим, жити приватним життя, навіть бути маргіналом, не заангажованим у &#13;
суспільно-політичні течії. Водночас нерішучість, сумніви в доцільності своїх активних дій, призводять до того, що зазвичай його проблеми вирішують інші люди.
</description>
<pubDate>Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/7643</guid>
<dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Онтологія полемічного дискурсу: зіставний аспект (на матеріалі англійської та української мов)</title>
<link>http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/7624</link>
<description>Онтологія полемічного дискурсу: зіставний аспект (на матеріалі англійської та української мов)
Каустов, Андрій Вікторович
У статті доведено, що полемічний дискурс – це публічне вербальне зіткнення, у ході якого, порушуючи етичні правила комунікативної взаємодії, автор реалізує дві цілі – понизити соціальний статус опонента та залучити на свій бік аудиторію. Виявлено, що метафоризація полеміки в мовній практиці вказує на її силове осмислення через&#13;
сенсомоторний досвід фізичного зіткнення і визначає представлення опонента як перешкоди для автора та зумовлює позначення полеміки в термінах конфлікту, боротьби, війни й агресії, що не означає тотожності цих феноменів, адже полеміка задіює вербальнізнаряддя зіткнення, які не вбивають безпосередньо, на відміну від фізичних. Виокремлено двох адресатів полемічного дискурсу – опонента та аудиторію, необхідних для досягнення цілей автора – понизити соціальний статус опонента та переконати аудиторію, яка виступає в ролі арбітра, у слушності його поглядів.
</description>
<pubDate>Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/7624</guid>
<dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Тілесність як екзистенційний пошук себе: О. Токарчук «Бігуни»</title>
<link>http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/1423</link>
<description>Тілесність як екзистенційний пошук себе: О. Токарчук «Бігуни»
Шульгун, Мадлен Едуардівна
В статті зроблено спробу звернути увагу на значення тілесного фактору в культурі постмодерну, а саме у романі Ольги Токарчук «Бігуни». В теорії тілесності нас цікавить репрезентація тіла в художній літературі, тіло як предмет літературознавчого аналізу й ключ до індивідуальності героїні і до прочитання тексту. Розглянуто екзистенціальне самовизначення людини, яка зацікавлена не в культурологічних проектах, а у драматичних пошуках себе та відповіді на філософське питання «Що є людина?». Виявлено, що певною мірою&#13;
і сам твір стає переплетінням двох концептів – дім та тіло. Виявлено що тілесність є важливим ключем до індивідуальності героїні у творі Ольги Токарчук. Тілесні виміри не зосереджуються на сексуальності чи зображенні відвертих інтимних актів, привертається увага до жіночій та чоловічій чуттєвості, перевтіленні героїв.
</description>
<pubDate>Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/1423</guid>
<dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</channel>
</rss>
