Концепція світогляду, відображена у фаховій мові кулінарії (на матеріалі французької пареміології)

Abstract

У кваліфікаційній роботі магістра розглядається питання функціонування пареміології як лінгвістичної науки, її відокремлення від фразеології, аналізується проблема класифікації об’єктів її дослідження –паремій. Прислів’я, приказки, афоризмивідіграють особливу роль у передачі досвіду від покоління до покоління, адже у стислій місткій формі вони відображають найважливіші для людей ідеї, цінності, культурні аспекти та є фрагментом мовної картини світу. Окремий пункт розділу кваліфікаційної роботи присвячено вивченню поняття «концепції світогляду», або ж картини світосприйняття. Даний термін походить від німецького слова Weltanschauung, що був покладений в основу праць В. Гумбольта, Б. Уорфа, Л. Вейсбергера, які досліджували питання впливу мови народу на формування його світогляду. На думку вищезгаданих вчених, люди, що говорять різними мовами, сприймають оточуюче середовище та реальність по-різному, адже кожнамова є відображенням культури етносу.Невід'ємною складовою частиною французької культури є кулінарія, аспоживання їжі для цієї нації являє собою свого роду ритуал, що не могло не знайти своє відображення у мові.У роботі розглянуто розвиток раціону харчування серед різних верств населення з часів Середньовіччя та його вплив на пареміологічний фонд французької мови. Наведено прикладита роз’яснено вживанняфранцузьких паремій, щомають свої регіональні особливості, в залежності від поширеності продуктівв тій чи іншій місцевості, від клімату, від економічної ситуації регіонута видів діяльності населення. Проаналізовано фонетичні особливості паремій, серед яких найчастіше трапляється асонанс, алітерація та рима; стилістичні засоби, серед яких поширеними є метафора, метонімія, епітет та гіпербола; виявлено, що серед синтаксичних особливостей домінують паралельні конструкції; виділено лексичні поля продуктів харчування за категоріями та проаналізовано вживання паремій, у складі яких вони містяться. Підкреслено прагматичні особливості вживання паремій, зокрема апелювання до загальних моральних якостей, змалювання рис характеру, описуповедінки, зовнішностілюдини, фінансового становища тощо.