Адаптація до нового шкільного середовища дітей-ВПО

Abstract

Адаптація до школи – це багатоплановий процес, складовими якого виступають фізіологічна адаптація та соціально-психологічна адаптація. Актуальним завданням сучасної школи є робота, яка спрямовує своє русло на гармонійне формування особистості, створення сприятливих умов для самореалізації кожної дитини. Тому завдання учителя полягає в наданні допомоги дитині з успішною адаптацією в колективі ровесників. І тому, на адаптацію вихованців до школи і шкільних вимог, на їх емоційний стан, бажання вчитися впливає характер спілкування учителя з молодшими школярами-переселенцями. Але відповідальність за успішну адаптацію лежить не тільки на педагогах, але й на сім’ї дитини. Відсутність зовнішніх норм, обмежень є причиною виникнення дезадаптації до школи, яка проявляється у нездатності керувати своєю поведінкою. Діти відчувають труднощі адаптації в шкільному колективі і страх перед учителем. В основі цього страху лежить страх зробити помилку і бути осміяним. Під впливом стресу відбуваються негативні зміни у психічному стані дітей-переселенців, що накладає відбиток на поведінку дитини, міжособистісні стосунки, когнітивні функції, самооцінку та й загалом на світогляд. У психологічному плані вимушена міграція небезпечна тим, що людина часто виявляється не готовою до змін у своєму житті. Людина не може інтегруватись в середовище, яке потрапила. Мігрант ставиться до існуючої дійсності, як до неминучої. Зміни, які відбуваються, на його думку, небажані, не залежать від нього. Слід зрозуміти, що адаптація дитини-ВПО не є односторонньою. Вчителю теж доводиться адаптуватися. І його завдання полягає не тільки в організації освітнього процесу, а ще й в попередженні та недопущенні своїми діями чи бездіяльністю травматизації учня. У шкільному середовищі слід створити сприятливі, динамічні, доброзичливі умови для успішного соціального навчання, розвитку, соціальної адаптації та інтеграції школярів-ВПО з урахуванням індивідуальних соціально-психологічних проблем кожної дитини