Чеська топонімія ХІУ-ХУІІІ ст. структурно-семантичний і етимологічний аналіз

Abstract

Актуальність теми. Дослідження останніх десятиріч, присвячені топонімічним назвам, затвердили топоніміку як самостійну лінгвістичну дисципліну. Різноманітні аспекти топонімічної системи стали предметом аналізу праць багатьох вчених та мовознавців. Але актуальним залишається те, що процес апелятивізації відбувається під впливом як нелінгвістичних, так і лінгвістичних факторів. У роботі ми цікавитимося аспектом цього явища. Об’єктом дослідження є особливості творення та функціонування чеської топонімії. Предмет дослідження – чеські топоніми. Мета роботи: з'ясувати, описати генетичну, мотиваційну та граматичну структури та можливості топонімічних назв. Для досягнення мети необхідно виконати наступні завдання: дати генетичну характеристику топонімічних назв; охарактеризувати граматичну структуру топонімів; дослідити мотиваційну структуру чеських топонімічних назв, систематизувати їх основні типи; визначити словотвірні типи назв у чеській мові; описати процес апелятивізації та систематизувати його результати у чеській мові. Новизна роботи. У роботі застосований комплексний підхід до вирішення проблеми вивчення топонімічної лексики у лінгвокраїнознавчому аспекті, оскільки більшість дослідників і вчених, які займалися вирішенням цієї проблеми, звертали увагу на вивчення лише окремих її складових частин, наприклад, окремо досліджували різні назви міст Чехії.