Abstract:
Дана кваліфікаційна робота магістра з лінгвістикиприсвячена вивченню засобів вираження іронії в художніх текстах Каміло Хосе Сели.Іронія відіграє важливу роль не тільки у стилістичному забарвленні художнього тексту, але і в естетичній та літературно-художній системах твору. У художньому творі іронія є одним із основних елементів вираження безпосередньо авторської точки зору, засобом реалізації суб’єктивно-оцінної модальності, і, таким чином, засобом реалізації авторської позиції.Іронія є одним із найважливіших засобів гумору, сатири, гротеску.Існує багато визначень і, відповідно, трактувань терміна «іронія», адже саме поняття розглядається як з точки зору естетики, так і літературознавства та лінгвістики. У художньому творі іронія відіграє визначну роль, оскільки вона надає твору певного додаткового змісту, конкретного стилістичного забарвлення та віддзеркалює незадоволеність автора навколишнім світом. Реалізація іронічного змісту в художньому творі нерозривно пов’язана зі здатністю мовних одиниць набувати конотативного та асоціативного значення в контексті.Іронія створюється за рахунок використання великої кількості стилістичних прийомів на різних рівнях.В теоретичній частині ми розглянули даний стилістичний засіб, а також визначення, пов'язані з дослідженням: поняття іронії, типологія мовленнєвих актів, різні типи іронії та зв’язок іронії та гумору. На цій теоретичній базі була побудована практична частина дослідження, тобто виявлено та описано використання стилістичних прийомів, пов’язаних з іронією, в коротких оповіданнях і романі «Вулик» Каміло Хосе Сели.Результати цього дослідження можуть бути використані в якості основи для майбутнього дослідження щодо використання іронії як стилістичного прийому в інших типах текстів
