Abstract:
Проаналізовано історію зародження, становлення та сутність
слов’янофільства як суспільно–політичної течії в Російській Імперії
і конкретно–історичного явища суспільної думки першої половини –
середини XIX століття, а також його вплив на українську історичну та
суспільно–політичну думку середини ХІХ століття. Показано, що витоки
слов’янофільства треба шукати на початку ХV століття, коли в суспільстві
активно обговорювалися дві основні проблеми – відношення церкви до єресі і
занепад моралі в монастирях. На початку XVI століття висувається ідея
Москви як третього Риму, яка протягом XVI століття перетворюється в
панівну ідеологію Російської держави під назвою – «Москва – Третій Рим».
Впливи й відгуки цієї теорії знайшли своє відображення в ідеях слов’янофілів в
середині XIX століття. Зазначається, що слов’янофільство виробило своєрідну
ідею історичного розвитку Росії, а також знайшло відображення в поглядах і
діяльності українських вчених
