Семантико-синтаксичні параметри безособового вживання особових дієслів у сучасній українській мові

Abstract

У роботі визначено основні лексико-семантичні групи дієслів сучасної української мови, що можуть функціонувати як безособові, проаналізовано зміни в їхньому валентному оточенні, передусім зміни у вираженні семантичного суб’єкта, а також у кількісному та якісному складі облігаторних і напівоблігаторних компонентів, окреслено межі непрямовідмінкового та імпліцитного вираження семантичного суб’єкта в безособових реченнях, установлено синкретичні значення форм непрямих відмінків іменників, з’ясовано причини імплікації семантичного суб’єкта.