Автентичні медіа-ресурси як засіб формування у майбутніх учителів французької мови міжкультурної комунікативної компетентності

Abstract

У статті висвітлено роль автентичних медіа-ресурсів у процесі формування у студентів – майбутніх учителів французької мови міжкультурної комунікативної компетентності на аудиторних заняттях з практики мовлення. Уточнено складники міжкультурної комунікативної компетентності як цільової для формування в мовному закладі вищої освіти. З огляду на автентичність як найвагомішу характеристику з-поміж інноваційних засобів навчання іноземних мов і культур виокремлено медіа-ресурси. З-поміж сучасних підходів до навчання іноземної мови обрано комунікативний підхід, до вивчення культури – соціологічний, антропологічний і семіотичний підходи. В контексті соціологічного підходу будь-яке культурне явище розглядається як соціальний феномен і вивчається його загальна роль у суспільстві. В межах антропологічного підходу питання культури розглядаються з точки зору повсякденного життя. Семіотичний підхід вивчає культуру як мову знаків, здатних зберігати й розповсюджувати інформацію. Внаслідок наукового дослідження виокремлено типи (друковані, електронні, звукові, зорові, змішані аудіовізуальні) й види автентичних медіа-ресурсів, які використовуються в навчанні студентів іноземних мов і культур. Досліджено дидактичний потенціал франкомовних медіа-ресурсів: реклами, гумористичних малюнків (коміксів), художніх (комедійних, короткометражних) фільмів, телесеріалів, пісень, друкованої й електронної преси, відео- й мультимедійних репортажів як засобів формування у студентів складників міжкультурної комунікативної компетентності. З позицій семіотичного підходу проаналізовано культурні знаки реклами й гумористичних малюнків (коміксів). Художні фільми й відеокліпи розглянуто в контексті антропологічного підходу, а статті друкованої преси та відео- й мультимедійні репортажі – в межах антропологічного й соціологічного підходів. Акцентовано доступність автентичних медіа-ресурсів для викладача в мережі Інтернет, що уможливлює активне їх використання як сучасних засобів навчання студентів французької мови й культури на аудиторних заняттях з практики мовлення.