Abstract:
Аналіз наукових праць проведений в магістерській роботі дозволяє зробити висновок, що чіткого і загальноприйнятого визначення поняття «дискурс», яке охоплює всі випадки його вживання, не існує. У першому розділі розглянуті основні поняття дискурсу, визначені його найголовніші завдання та призначення, зокрема у сфері політики, та виокремлені основні положення дискурсу, як мовного забарвлення тексту. На сучасному етапі стану мовленнєвої діяльності увага концентрується на дискурсі, насамперед політичному. Політичний дискурс – це актуальне використання мови в соціально-політичній сфері спілкування, і, ширше, в публічній сфері спілкування. Належність тексту до числа політичних визначається як його тематикою, так і її місцем у системі політичної комунікації. Широке розуміння "політичної мови" як мови, що використовується в публічній сфері, враховує зростаючу влада мас-медіа, розвиток нових комунікаційних технологій, розширення процесів глобалізації і процес комерціалізації політичної комунікації. У другому розділі досліджується концепт різних методів вербального та невербального впливу в політичних промовах на адресата. Таким чином у політичній діяльності невербальну інформацію демонструє політика на стороні, яка приносить йому користь на різних рівнях, підкреслює та покращує імідж. Безперечно, існує багато невербальних сигналів, зрозумілих усім націям, але кожна країна має свої особливі моменти.