Abstract:
Курсова робота присвячена вивченню теми: «Емоційність сучасного іспаномовного дискурсу: семантичний аспект». Теоретичні положення курсової роботи сформульовані на основі праць у межах емотіологічних студій (А. Вежбицька, А. Стернін, В.І. Шаховський, В.М. Вольф, В.Ю. Апресян, Л.Г. Бабенко, Н.П. Киселюк, О.П. Журавльова, П. Екман, Я.В. Гнезділова, та інші). Для вивчення емоційнозабарвлених лексичних одиниць, що вживаються переважно в усному діалогічному мовленні і в письмовому підготовленому мовленні. Емоційність у роботі, інтерпретується як особливий клас суб'єктивних психологічних станів, які відображають у формі безпосередніх переживань, приємних або неприємних відчуттів. З’ясовано, що клас емоцій включає настрої, почуття, прихильності, пристрасті та стрес. Це так звані «чисті» емоції. Вони включені в усі психічні процеси і стани людини. Будь-які прояви їх активності супроводжуються емоційними переживаннями. Доведено, що сполучною ланкою між невербальною характеристикою та сутністю аналізованої емоції є контекст. З контекстуального аналізу у випадках непрямої номінації з’ясовуються почуття, які переживає персонаж.
Виявлено, що на підставі проведеного дослідження можна зробити висновок, що переклад емоційно забарвленої лексики потребує підбору відповідників, здатних досягти певного прагматичного ефекту та передати повну палітру емоцій, враховуючи особливості психічного феномену емоцій.
