Короткий опис(реферат):
Актуальність теми кваліфікаційної роботи магістра зумовлена вивченням мовної сугестії як одного з найефективніших засобів впливу на адресата інформації, його підсвідомість і емоційно-чуттєву сферу.
Об’єктом дослідження слугували український фольклор та сучасна українськомовна реклама.
Предмет дослідження – прийоми та механізми мовної сугестії в українському фольклорі та сучасній українськомовній рекламі.
Мета дослідження – визначити і порівняти механізми мовної сугестії в українському фольклорі та сучасній українськомовній рекламі, довести їхню ефективність у формуванні визначеного світогляду.
Для досягнення цієї мети передбачено розв’язати такі завдання:
1) сформулювати теоретичні засади вивчення явища мовної сугестії;
2) розглянути поняття мовної сугестії;
3) виокремити чинники ефективності мовної сугестії;
4) схарактеризувати особливості мовної сугестії в українському фольклорі;
5) проаналізувати механізми застосування сугестивних технологій у сучасній українськомовній рекламі;
6) з’ясувати специфічні ознаки морфологічних, синтаксичних та стилістичних засобів у рекламних текстах;
7) визначити стратегії і тактики реалізації сугестії на різних мовних рівнях;
8) порівняти механізми мовної сугестії в українському фольклорі та в сучасній українськомовній рекламі;
9) встановити сугестивно марковані елементи української мови.
Методи дослідження. У кваліфікаційній роботі як основний застосовано описовий метод для спостереження, інтерпретації та класифікації явищ мовної сугестії. Використовувалися загальнонаукові
методи аналізу та синтезу для опрацювання теоретичних джерел з досліджуваної проблеми; прийом систематизації, за допомогою якого фольклорні тексти та рекламні слогани розподілено за рівнями мовної системи: фоносематичним, морфологічним, лексичним та синтаксичним. Крім того, використано функціональний метод для виявлення мовних засобів впливу та їхнього комунікативно-прагматичного призначення, прагматичний аналіз для оцінки потенційного впливу рекламних оголошень та методи порівняння й узагальнення інформації.
