Концептосфера фразеологізмів грошових відносин в українській та польській лінгвокультурах

Abstract

У статті досліджено особливості вербалізації та шляхи концептуалізації міжмовних фразеологічних еквівалентів та аналогів царини грошових відносин на матеріалі польських та українських лексикографічних джерел. Продемонстровано дієвість структуральних і лінгвосеміотичних методів пошуку міжмовних фразеологічних паралелей – “від значення до форми” і “від форми до значення”. За допомогою першого методу пошуку мовного матеріалу та методу структурного аналізу лексичного значення опрацьовано фразеологічні еквіваленти та аналоги концептосфери грошових відносин, які набувають у перекладі додаткової атрибуції, метафорично переосмислюються в коді нематеріальних цінностей або матеріальних цінностей малої вартості, утворюють синонімічні ряди з варіантами-характеристиками та відображають спільнослов’янську традиційно-народну образність. Використання методу співвіднесення картини світу і лексичної семантики, методу тематичного принципу розподілу мовного матеріалу допомогло побудувати лінгвокультурну модель концептосфери грошових відносин близькоспоріднених етносів. В ядрі концептосфери міститься народнопоетичний протоконцепт багатство, родовий концепт pieniądze / гроші, дотичні до них видовий концепт дрібні платіжні засоби та історичні концепти золото, срібло, метал. Основний простір концептосфери грошових відносин займає антропна царина (концептуалізація рис національного характеру, позанаціональних антропних типів, зовнішнього вигляду людини та її біологічних характеристик, найнеобхіднішого тілесно-матеріального (їжі, одягу, житла, роботи) та духовного (вірувань)). На периферії концептосфери грошових відносин є мовно-культурні концепти на позначення економічних явищ та космоцентричних характеристик буття. За допомогою лінгвосеміотичного методу пошуку мовного матеріалу “від форми до значення” описано особливий тип міжмовних фразеологізмів, які демонструють “позагрошову” семантику, але отримують таке формальне вираження, яке в одній мові пов’язується зі сферою грошових відносин, а в іншій спричиняє лакунарність.