Історико-культурологічний аспект феномену релігійного туризму в сучасній туризмології

Abstract

У статті висвітлюється історико-культурологічний аспект феномену релігійного туризму в сучасній туризмології. Встановлено, що загострення глобальних і регіональних негативних проявів соціально-економічного та соціально-політичного характеру відбивається на розвиток туристичної галузі. Таким чином назріла необхідність впровадження нових напрямків туристич ної діяльності, розробки та впровадження нового якісного туристичного продукту. Запропоновано розглянути в цьому контексті такий вид туризму як релігійний туризм. Розглядається поняття та суспільні функції релігійного туризму. Визначено етапи розвитку релігійного туризму; проаналізовано традиції та нові напрями релігійного туризму. Спираючись на аналіз існуючих досліджень проблеми релігійного туризму, який здійснювався переважно у контексті історико-релігієзнавчих та туризмологічних напрацювань, у роботі представлений культурологічний підхід до розкриття сутності означеної проблеми, який спирається на такі засадничі принципи як міждисциплінарність, регіоніка, персоналізм, діалогізм як аспект широкої проблеми спілкування, постійне удосконалення понятійно-категоріального апарату. Методологія дослідження полягає в застосуванні комплексного розгляду релігійного туризму в системній взаємодії історичного і культурологічного підходів, адже релігійний туризм є унікальним феноменом культури. В ході дослідження використовувалися методи порівняльного аналізу, логіко-системного підходу, узагальнення, аналізу та синтезу, статистичні методи. В аналіз специфіки релігійного туризму включено розгляд християнських (православних та католицьких), мусульманських, хасидських святинь і підкреслена пізнавально-виховна сутність святинь загально конфесійного значення. Пояснено причини та особливості сучасного паломництва до святих місць і показано, що релігійний паломницький туризм стимулює формування духовної культури особистості – культури спілкування, взаємодопомоги та взаємодії.