Стиль оповідань Кортасара та його відтворення в українських перекладах

Abstract

Актуальність цієї роботи полягає в необхідності вивчення з лінгвістичної точки зору такого надзвичайно-своєрідного і значимого для світової культури і громадської думки літературного явища, як проза Xуліо Кортасара. Особливості художнього дискурсу Кортасара не досліджувалися в українській лінгвопоетиці та романському мовознавстві так ретельно, як мали би досліджуватися, зважаючи на фундаментальну роль письменника у становленні латиноамериканської літератури. Однак, існує низка різноаспектних досліджень творчості Кортасара, наприклад, наукові дослідження його суспільно-політичних ідей, літературної наповненості його творів, також роботи, присвячені критичному аналізу його романів і оповідань іспанською та англійською мовами. Особливу увагу літературознавці приділяють дослідженню роману «Гра в класики » / «Rayuela». Головним чином, це критичні статті, увага яких зосереджується на змістовій структурі тексту, аспекти, які розглядаються в таких дослідженняхне є завданнями дискурсивного аналізу. Деякі варіанти українських перекладів «Гри в класики»,за рахунок своєї багаторівневої змістової структури, ускладнюють та видозмінюють сприйняття тексту. Складнощі, які можуть виникнути під час сприйняття тексту перш за все пов'язані з відсутністю цілісного бачення тексту та нерозумінням його образно-символічного простору, оскільки для перекладу текстів такого рівня необхідний їх всебічний фундаментальний аналіз. Мета даної роботи полягає в багатоаспектному системно-структурному аналізі українських перекладів творів Кортасара та тих лінгвістичних параметрів, які є характерними для його авторського літературного стилю.