Лінгвостилістична специфіка внутрішнього монологу

Abstract

Внутрішнє мовлення представляє собою комплексне та багатовимірне явище, що характеризується певними лінгвістичними, фізіологічними, комунікативно-когнітивними особливостями. Отже, філологічне дослідження феномену відкриває широкі можливості для розуміння когнітивних та лінгвістичних процесів. Курсова робота присвячена аналізу проявів внутрішнього мовлення з художньо-стилістичної та психолінгвістичної перспектив. У першій частині проводиться детальне лінгвістичне дослідження явища, вивчаючи його структуру та функції. Друга частина зосереджена на розгляді феномену внутрішнього голосу через призму літературознавчого аналізу, акцентуючи увагу на його естетичних та наративних аспектах. Ця інтердисциплінарна робота має на меті розкрити різні підходи до розуміння внутрішнього монологу та його композиційно-мовленнєвої структури, що дозволяє найбільш повно проаналізувати своєрідність індивідуально авторського стилю письменників. Таким чином, дослідження базується на інтердисциплінарному підході, включаючи лінгвістичний аналіз текстів, літературознавчий аналіз художніх творів, а також психолінгвістичні методи дослідження явища.