Abstract:
Метою статті є дослідження впливу місцевих громад на розвиток туризму в Україні в період
відновлення після епідемії COVID-19, враховуючи територіальну специфіку та європейський
досвід. Методологічною базою у даному досліджені є статистичний, порівняльний, графічний,
системний прийоми аналізу, економічне моделювання за статистичними даними останніх років,
аналіз та синтез оптимальних теоретичних даних, індукція та дедукція зібраної інформації.
Наукова новизна. Визначено, що всесвітня пандемія коронавірусу COVID-19 суттєво вплинула
на переосмислення діяльності органів місцевої влади і зокрема щодо їх впливу на туризм.
Знакова особливість дослідження, що в його основі характеризується діяльність Новосанжарської
селищної територіальної громади, яка в 2020 році здійснила прийом громадян, прибувших
з Китаю, із фактичного епіцентру коронавірусу. Результати дослідження. Підкреслюється,
що реформування органів влади місцевих громад, що здійснюється в Україні від моменту її
євроінтеграційного шляху, надає можливість розширення їх повноважень, і реалізації в значно
ширшому колі питань, в числі яких далеко не останнє місце посідає туризм. Саме він, як унікальний
феномен кінця ХХ – початку ХХІ століття, актуалізує потреби суспільства в його морально-
етичних запитах, з однієї сторони, а з іншої – надає нові можливості працевлаштування громадян і
підняття економічного рівня. Представлено результати визначення оптимальних шляхів взаємодії
місцевих громад і функціонування туризму в різноманітних його проявах від краєзнавчих форм до
міжнародних бізнесових проектів, направлених на поповнення бюджету і популяризації України
в її туристичних можливостях. У роботі розроблено рекомендації по підвищенню ефективності
взаємодії місцевих громад і їх туристичної складової, зокрема сформовано авторське бачення
вирішення існуючих в цьому процесі проблем та представлені елементи проектування шляхів
вдосконалення партнерства влади і суб’єктів туристичної діяльності.
