Структура компетентності в академічній доброчесності здобувачів вищої освіти

Abstract

У статті проаналізовано різні аспекти проблеми академічної доброчесності здобувачів вищої освіти. Зроблено огляд основних державних документів із зазначеної проблеми: законів, кодексів, положень, листів, методичних рекомендацій тощо. На основі публікацій вітчизняних та закордонних науковців визначено їхні погляди щодо актуальності та сутності проблеми. Відвідування онлайн-вебінарів і лекцій із окресленої проблеми на платформах Courséra й Prometheus, ознайомлення з програмами науково-практичних конференцій, онлайн-курсів з навчання академічної доброчесності, результатами опитувань викладачів і студентів щодо обізнаності з проблематикою академічної доброчесності привело до висновку про актуальність проблеми та доцільність її дослідження. Огляд наукових статей за останні п’ять років дозволяє констатувати, що актуальною, але недостатньо дослідженою, є проблема структури компетентності академічної доброчесності здобувачів вищої освіти, що негативно впливає на ефективність її формування. Уточнено поняття компетентності в академічній доброчесності та обґрунтовано її структуру з опертям на Національну рамку кваліфікацій (2020). Доведено, що зазначена компетентність має складатися з чотирьох субкомпетентностей: знання у сфері академічної доброчесності в галузі освіти, уміння у сфері академічної доброчесності в галузі освіти, комунікація на засадах академічної доброчесності в галузі освіти, відповідальність та автономія в дотриманні академічної доброчесності в галузі освіти. Відповідно до Ресурсної мапи компетентності в академічній доброчесності (University of Waterloo, 2023) визначено також структуру кожної з субкомпетентностей, які складаються з мікрокомпетентностей для конкретного рівня освіти та для кожного з курсів навчання. Наприклад, субкомпетентність 1 «Знання у сфері академічної доброчесності в галузі освіти» охоплює чотири мікрокомпетентності, першою з яких є «Знання у сфері академічної доброчесності в галузі освіти» для бакалаврату (перший, другий, третій та четвертий курси), для магістратури (перший та другий курси) й аспірантури (перший та другий курси). Аналогічно структуруються субкомпетентності два, три й чотири. Наступним кроком вивчення зазначеної проблеми є конкретизація змісту кожної з мікрокомпетентностей.