Abstract:
У статті проаналізовано проблему відображення контролю навчальних досягнень у вітчизняних підручниках з іноземних мов. Встановлено, що зміст контролю визначався залежно від цілей і методів викладання іноземних мов: від
характеристики якості знань учнів (60-ті роки), рівнів навченості (70-ті роки), успішності та результатів навчально-пізнавальної діяльності (80ті – 90ті роки) до навчальних компетентностей учнів (початок ХХІ ст.) Зміни об’єктів контролю викликали відповідні зміни і у підручниках: збільшувалася кількість завдань щодо
відповідної мовленнєвої діяльності, змінювалася тематика текстів, вводився тематичний контроль за успішністю учнів, вводилися нові завдання для аудіювання, раціоналізувалися методи перевірки, ширше застосовувалися усна і письмова перевірки, методи графічної і тестової перевірки. Досліджено критерії і показники рівня сформованості всіх видів мовленнєвої діяльності, досліджено об’єкти та методи контролю.
