Короткий опис(реферат):
Стаття присвячена аналізу моделей для навчання письмового перекладу, заснованих на засадах лінгвістичного, функціонального, психолінгвістичного і когнітивного підходів у перекладознавстві, з метою з’ясування їхніх переваг і недоліків з точки зору методики навчання. Ґрунтуючись на результатах проведеного аналізу, можна стверджувати, що у світовій практиці навчання перекладу відбувається перехід від підходів, які спрямовані на викладача і лише передають знання, до особистісно-діяльнісних (компетентнісного, рефлексивного і професійно орієнтованого) підходів. Наголошується на необхідності дотримуватись еклектичності у виборі парадигм, пріоритетних для формування компетентності у письмовому двосторонньому перекладі.