Короткий опис(реферат):
У статті проаналізовано нещодавні публікації у французьких ЗМІ, присвячені питанням історичного розвитку та сучасного стану французької орфографії, яка сьогодні небезпідставно вважається складною. Зазначено, що в навчанні
французької мови та франкомовної культури підхід до проблем, пов’язаних із правописом, повинен зрештою сформувати в учнів і студентів не тільки імператив щодо активного вправляння та постійної уваги в процесі писемного мовлення, а й розуміння сучасної лінгвосоціокультурної реальності: французька орфографія є результатом певних мовних, історичних і політичних процесів, фактом і здобутком франкомовної цивілізації, феноменом, у якому відображається певна
ментальність і який заслуговує на безумовну повагу, доброзичливе ставлення та готовність сприймати рекомендації, що пропонуються науковцями у франкомовному просторі. Акцентовано увагу на тому, що учням і студентам бажано ознайомитися (загалом або детальніше) із ставленням до зазначених проблем носіїв французької мови та франкомовної культури (лінгвістів, журналістів, письменників, митців,
освітян, роботодавців зокрема). У статті висвітлено результати сприйняття французами мови взагалі як державотворчого чинника та орфографії зокрема як культурної спадщини, що потребує безумовного збереження за рекомендаціями Французької академії. Наведено деякі історичні факти, які зумовили складність французького правопису. Конкретизовано тенденції, що характеризують ситуацію у
формуванні орфографічної компетенції у французькій школі, та вплив орфографічної компетентності на професійну кар’єру французів. Проаналізовано чинники, які сприяють деградації орфографічних навичок, і перспективи подальшого
реформування французького правопису. Описано можливості застосування диктанту як основного засобу формування та контролю якості орфографічних навичок.
