Лексико-граматичні особливості турецьких юридичних текстів

Abstract

Актуальність теми даного дослідження є загальною тенденцією сучасних лінгвістичних досліджень, спрямованих на вивчення лінгвістичних та граматичних аспектів турецьких юридичних текстів; необхідністю вивчення змістової і структурної зв’язності турецького юридичного тексту та полягає в тому, що мова юридичних документів часто недосконала: з одного боку, їй притаманні строгість і формалізм, які допомагають однозначно трактувати написане, з іншого боку ‒ не завжди “суха мова” юристів відповідає вимогам сучасності. В даний час активно розвиваються такі суміжні галузі, як юрислінгвістика і юриспруденція з огляду на те, що питання мовної грамотності, точності і достовірності оформлення нормативно-правових актів на сьогоднішній день є більш ніж нагальним. Маючи свою думку в області юриспруденції мимоволі можна помітити, що в суспільстві сформувалось “соціальне замовлення” на дослідження юридичного аспекту мови. Матеріалом дослідження стали Кримінальний кодекс Туреччини, Сімейний кодекс Туреччини, Конституція Туреччини та нормативно-правові акти та заяви турецькою мовою