Abstract:
Метою даної статті є дослідити художні стратегії, застосовані у мюзиклі Кола Портера «Цілуй мене,
Кет» (1948) (лібрето Б. і С. Спеваків) за мотивами ранньої комедії В. Шекспіра «Приборкання норовливої» і
спрямовані на переробку твору у відповідності з новими реаліями хронотопу та зміною жанру. Серед прийомів
модернізації та «американізації» комедії виділені наступні: на структурному рівні – мультиплікація лише
наміченого у Шекспіра принципу багаторівневості сценічного тексту, завдяки чому помножується кількість
металептичних переходів, що сприяє рельєфнішому увиразненню смислового ядра п’єси; задіяні стратегії,
апробовані в рамках багаторічної традиції травестування творів Шекспіра у США, а саме деконтекстуалізація
блоків оригіналу з їхнім подальшим зниженням, а також насичення тексту і сюжету американськими реаліями;
дотримано високий ступінь інтертекстуальності. Таким чином, застосовуючи багату палітру універсальних
для західної культури, суто національних та індивідуальних форм комічного, К. Портер і Б. і С. Спеваки успішно
адаптують шекспірівську комедію до нових умов місця та часу, жанрових конвенцій мюзиклу та вимог амери-
канського глядача.
