Неприборкані норовливі: стратегії ремоделювання шекспірівської комедії у мюзиклі "Цілуй мене, Кет"

Abstract

Метою даної статті є дослідити художні стратегії, застосовані у мюзиклі Кола Портера «Цілуй мене, Кет» (1948) (лібрето Б. і С. Спеваків) за мотивами ранньої комедії В. Шекспіра «Приборкання норовливої» і спрямовані на переробку твору у відповідності з новими реаліями хронотопу та зміною жанру. Серед прийомів модернізації та «американізації» комедії виділені наступні: на структурному рівні – мультиплікація лише наміченого у Шекспіра принципу багаторівневості сценічного тексту, завдяки чому помножується кількість металептичних переходів, що сприяє рельєфнішому увиразненню смислового ядра п’єси; задіяні стратегії, апробовані в рамках багаторічної традиції травестування творів Шекспіра у США, а саме деконтекстуалізація блоків оригіналу з їхнім подальшим зниженням, а також насичення тексту і сюжету американськими реаліями; дотримано високий ступінь інтертекстуальності. Таким чином, застосовуючи багату палітру універсальних для західної культури, суто національних та індивідуальних форм комічного, К. Портер і Б. і С. Спеваки успішно адаптують шекспірівську комедію до нових умов місця та часу, жанрових конвенцій мюзиклу та вимог амери- канського глядача.