Abstract:
У статті розглядається використання дискурсу тілесності в циклі п’єс «Містерія страстей»
(2010) сучасної американської драматургині Сейри Рул. Кожна з частин трилогії презентує епізод постанов-
ки великодньої містерії про смерть та воскресіння Христа у конкретному часопросторі (ренесансна Англія,
гітлерівська Німеччина, рейганівські США). Продемонстровано, що, обравши ідейним ядром твору типово
американське, на думку авторки, переплетення політики, релігійності та театральності, Рул значною мірою
реалізує свою художню мету за допомогою тілесного коду. У ході аналізу виявлено стирання кордонів між тілом
сакральним та профанним, що, з одного боку, суголосне з постмодерністськими мистецькими принципами, а з
другого, продовжує давню знижувально-ігрову традицію західної культури. Рул також використовує у гроте-
сково-карикатурному регістрі відомі метафоричні топоси двох тіл можновладця та ідентичності тіл прави-
теля і держави для зображення ворожості влади в особі її впізнаваних «ікон» (Єлизавета І, А. Гітлер, Р.Рейган)
фізичному та духовному буттю людини у світі. Прийом «п’єса у п’єсі», помножений на театральну специфіку
присутності на сцені матеріальних тіл акторів, забезпечує твору багатовимірність соматичного коду.
