Abstract:
У дисертації розглянуто явище неантропоморфного посередництва в
англійських та українських казкових світах у лінгвосеміотичному аспекті
шляхом дослідження універсальних та етноспецифічних символів кожної з
обраних лінгвокультур у межах текстів народних казок. Визначено теоретичні засади дослідження чарівної казки у лінгвосеміотичному висвітленні, розкрито поняття «казки» та «чарівної казки», зокрема, з огляду на підходи до її аналізу та трансформацію її функцій, розроблено комплексну методику аналізу неантропоморфних посередників в англійських та українських казкових світах. У дослідженні розглядається поняття засобів переходу між світами та розмежовуються
поняття «казковий посередник» та «міфологічний медіатор», що сприяє
формуванню деталізованої типології неантропоморфних посередників в
англійських та українських казкових світах на основі ідентифікації і аналізу
їхніх вербальних експонентів. В результаті такої специфікації вводяться
поняття «неантропоморфного посередництва» та «псевдоантропоморфного
посередництва». Засоби переходу між світами в англійських та українських
чарівних казках класифікуються відповідно до теорії поділу знаків на знаки індекси, іконічні знаки та символи, що слугує додатковим підтвердженням
символізації навколишньої дійсності у фольклорних текстах.