Abstract:
Дисертація присвячена розмежуванню категорій емоційності та емотивності і виділенню на їх основі двох типів англомовного дискурсу – емоційного та емотивного. Дослідження виконано у рамках комунікативно-функціонального підходу до дослідження мови, що дозволяє повніше інтерпретувати емоційну мовленнєву поведінку людини (див. В.І.Болотов, О.П.Воробйова, С.В.Гладьо, В.І.Жельвіс, В.І.Шаховський та інші) в аспекті спонтанності/підготовленості вияву емоцій (R.Dirven, Z.Kцvecses, G.B.Palmer). В основу такого підходу до вивчення дискурсу покладена ідея
Метою дослідження є виявлення подібних і відмінних ознак англомовних емоційного й емотивного типів дискурсу шляхом встановлення особливостей їхньої семантичної та структурної організації, а також прагматичної орієнтованості.
Матеріалом дослідження слугували дискурсивні фрагменти на соціально-побутову тематику, вилучені з художніх творів сучасних англомовних письменників, ритуалізовані й етикетні промови з Інтернету та посібника К.Райта “Better Speeches for All Occasions” (загальним обсягом близько 5500 сторінок). У результаті суцільної вибірки відібрано та проаналізовано 1121 фрагмент емоційного дискурсу і 1097 прикладів емотивного дискурсу.
