Abstract:
У статті розглянуто теоретико методичний аспект професійно орієнтованого англомовного спілкування.
Автор аналізує наявні визначення та окреслює основні характеристики й особливості професійно орієнтованого англомовного спілкування. До відмінностей професійно
орієнтованого спілкування відносять: раціональність, обмеженість, аналітичність, обов’язковість, регламентованість. З’ясовано, що професійно орієнтоване англомовне спілкування відбувається завдяки виникненню потреби
в реалізації мовленнєвого наміру, а комуніканти виступають як носії певних соціальних стосунків, що виникають у професійній сфері спілкування і реалізуються в конкретних мовленнєвих ситуаціях. У процесі професійно орієнтованого англомовного спілкування в особистості комуніканта розвиваються такі якості спілкування: трансперсональність, конгруентність, конструктивність, співпраця, рефлексія. Структура професійно орієнтованого англомовного спілкування містить компоненти: комунікативний (обмін інформацією відбувається з метою досягнення професійних цілей), інтерактивний (обмін знаннями, ідеями та уміння співвідносити дії з конкретною ситуацією) і перцептивний (процес сприйняття партнерами
один одного, встановлення взаєморозуміння). До основних функцій професійно орієнтованого англомовного спілкування відносять: інформаційно-комунікативну
(охоплює процеси прийому і передачі інформації), регуляційно-комунікативну (пов’язана зі взаємним коригуванням дій при здійсненні спільної діяльності), афективно-комунікативну (належить до емоційної сфери людини). У професійно орієнтованому англомовному спілкуванні виокремлюють три рівні: когнітивний, діяльнісний і професійний. У статті висвітлено зовнішні умови (фізичні, соціальні і часові), які накладають обмеження на комуніканта в процесі професійно орієнтованого англомовного спілкування.
