У статті аналізуються наукові підходи різних поколінь компаративістів
до витлумачення поняття реконструкція; простежуються якісні зміни у його
науково-термінологічному полі, пов’язані з переглядом кінцевої мети
реконструкції, що спершу передбачала виявлення архетипів, а у сьогоденній
когнітивній компаративістиці є відправним моментом у вивченні фактів
традиційної культури, одним з яких є етнокультурні стереотипи.
