Abstract:
Досліджено лінгвокогнітивні особливості оксюморона, антитези, іронії та гротеску в американській поезії епохи модернізму. Виявлено зміни, які відбуваються у семантико-когнітивній структурі даних стилістичних засобів в результаті еволюції парадоксального поетичного мислення від античних часів до сучасного періоду. Доведено, що вербалізація даного явища в контрастивних стилістичних засобах актуалізується на базі принципів іконічності та символьності, що визначають типи обмежень на їх формування та інтерпретацію. Обгрунтовано механізми утворення контрастивних образних засобів. Встановлено, що атрибутивне та ситуативне контрастивне мапування накладає обмеження на формування оксюморона й антитези та впливає на обсяг їх синтаксичної структури, а наративне контрастивне мапування виявляє протилежний ефект і сприяє поширенню іронії та гротеску в поетичному тексті.