Abstract:
Стаття присвячена дослідженню впливу та зорієнтованості в одному
напрямку пошуків шляхів розвитку релігійного та внутрішнього людського життя та свідомості П. Шардена, Ф. Моріака та Ш. Пегі на матеріалі корпусу творів філософа та цих письменників французького «католицького відродження». Спираючись на історіографічні данні та аналіз творів французького релігійного філософа чи радше теолога-філософа П. Тейяра де Шардена та митців «католицького відродження» Ф. Моріака та Ш. Пегі можемо говорити не тільки і не стільки про вплив, скільки про спільну спрямованість у розвитку думок, важливих як для теолога, так і для письменників з причини їх заангажованості питаннями релігійного відродження та
максимальної реалізації особистості. Ряд таких ідей Шардена як наявність в історії світу надприродної мети, бачення християнства як віровчення, яке дає відповідь на найбільш глибокі запити сучасних людей, універсальність Церкви, яка по праву включає в себе все цінне, що вироблено людством, в тому числі і, формально, поза церковною огорожею, дозволяють говорити про Тейяра як про одного з передвісників ІІ Ватиканського Собору (особливо конституції про роль Церкви в сучасному світі «Gaudium et Spes»), який дав нове світло на бачення та вирішення багатьох проблем людського життя. Ці ж ідеї непокоять Ф. Моріака та Ш. Пегі. Найбільш важливим видається суголосність Моріака та Шардена в питанні релігії, змін, еволюції та підходу до природи. Відзначаючи значимі риси в поглядах Шардена та Пегі, варто зауважити важливість містики в світогляді цих мислителів.
