Abstract:
Запропоновано новий комплексний підхід до вивчення конотативної семантики ідеологічно забарвлених номінативних одиниць сучасної української мови пострадянського періоду. З використанням теорії мовної номінації визначено лексико-семантичне поле національного ідеологічного узусу у зіставленні з комуністичним ідеологічним узусом та виявлено структурно-семантичні зміни в конотативному макрокомпоненті ідеологічно забарвлених номінативних одиниць. Розкрито специфіку даних одиниць в ономастологічному та семасіологічному аспектах з урахуванням головних постулатів лінгвоаксіології, етнолінгвокультурології та соціолінгвістики. Простежено зміни конотативного значення аналізованих номінацій у трьох напрямках - індукування, редукування та субституція. Виявлено на їх основі п'ять семантико-структурних процесів - іде-, реіде-, деіде-, переде- та вторинну ідеологізацію. У межах зазначених процесів класифіковано апелятиви й оніми за таксономічним принципом. Із застосуванням елементів контент-аналізу встановлено перевагу ідеологічно забарвлених номінативних одиниць з негативною чи енантіосемічною оцінкою внаслідок процесів пере- та ідеологізації з меліоративною - у процесі реідеологізації. Визначено провідну роль мовних контрастів як засобу увиразнення змін конотативної семантики ідеологічно забарвлених номінативних одиниць в українській пресі 1990 рр.
