Abstract:
У статті досліджуються лінгвістичні особливості двох форм китайської літературної мови: веньянь та байхуа. У роботі систематизовано та теоретичне обґрунтовано функціонування мов веньянь та байхуа у традиційних китайських текстах, а також визначено характеристики цих мов на фонетичному, лексичному, граматичному та стилістичному рівнях.