Короткий опис(реферат):
У дослідженні розглянуто основні підходи до визначення частиномовної належності німецьких партиципів; запропоновано та обґрунтовано термін партиципна клауза,що відбиває синтаксичну поведінку партиципів з урахуванням їхніх синтаксичних ролей; описано внутрішню архітектуру ПКл, яка складається з проєкцій CP-TP-vP-VP. З огляду на принципи генеративної граматики дієслівний характер партиципів виявляється у їхній здатності утворювати власну партиципну клаузу. Партиципні клаузи містять імпліцитний PRO-суб’єкт, зв'язок якого з антецедентом у матричній клаузі описано за допомогою поняття контролю.
У дослідженні встановлено список морфосинтаксичних моделей речень з партиципами та партиципними клаузами, виявлено функційну та структурну специфіку моделей; розкрито частотність вживання певних моделей речень з партиципними клаузами в німецькомовних наукових текстах соціогуманітарного спрямування. Розроблено класифікацію партиципних клауз у ролі ад'юнкта за функційним критерієм.
