Специфіка вербалізації концепту ВІТЕР у турецькій мовній картині світу

Abstract

Стаття присвячена комплексному аналізу мовної вербалізації концепту ВІТЕР у турецькій мовній картині світу. Обраний для дослідження фрагмент мовної картини світу дозволяє виявити співвідношення між мовними одиницями і концептуальними структурами, що зберігають у свідомості носіїв мови знання про природний феномен як про явище, яке існує об’єктивно і характеризується певними особливостями, які ми й розглядаємо у статті. При побудові номінативного поля концепту увагу було зосереджено на виявленні прямих номінацій концепту – ключових слів та їх синонімів (як системних, так і оказіональних, індивідуально-авторських) – було виявлено ядро номінативного поля. Кожна з представлених лексичних одиниць має власний синонімічний ряд і певні особливості вживання.