Abstract:
Методика вивчення просодичних ознак ненаголошеного англійського вокалізму передбачає акустичний аналіз голосних у слабких позиціях, реалізованих носієм англійської мови та дикторами-українцями з різним рівнем володіння мовою для з'ясування вимовних відхилень у зв'язному мовленні. На етапі акустичного
аналізу для порівняння природності звучання та відповідності мовлення вимовній нормі англійської мови було проаналізовано частотний діапазон ритмогруп та відібраних для аналізу слів. Також зіставленню підлягали показники спектральних характеристик ненаголошених голосних в англійському мовленні груп українських дикторів із різним рівнем володіння англійською мовою. У результаті проведеного
експериментально-фонетичного дослідження підтвердилося припущення про те, що в іншомовному мовленні мовці, не маючи спеціальної освіти та достатнього досвіду спілкування іноземною мовою, орієнтуються на фонетичні правила рідної мови, уподібнюючи вимову звуків схожим звукам рідної мови.
Отже, можна стверджувати, що носіям української мови притаманні певні спільні риси модифікацій у системі ненаголошеного вокалізму. Отримані дані переконливо свідчать про уподібнення алофонів ненаголошених голосних фонем в англійському мовленні українців повнозвучним фонемам рідної мови. Зі свого боку такі порушення впливають на просодичне оформлення мовлення в цілому, що ускладнює
сприйняття змісту висловлювання. У ході дослідження також було встановлено залежність кількості та ступеня вимовних відхилень від рівня володіння іноземною мовою, здобутої освіти та досвіду спілкування. Визначено низку специфічних для українців просодичних модифікацій на сегментному рівні та доведено їхній вплив на звучання англійського мовлення
