Темпоральні іменники і прислівники як основні лексичні засоби вираження часу (на матеріалі сучасних арабської і української мов)

Abstract

У статті досліджено лексику з темпоральною семантикою, а саме іменники та прислівники, визначено їхню роль і особливості функціонування у мовленні. Особливу увагу приділено встановленню аломорфних й ізоморфних рис вираження часу у зіставлюваних мовах.