Abstract:
У статті досліджується проблема сприйняття майбутнього часу носіями
різноструктурних мов і засоби його вираження. Обрано семантичний інваріант для
виявлення особливостей функціонування футуральних видо-часових дієслівних форм
в українській і арабській мовах. Особливу увагу приділено встановленню аломорфних
й ізоморфних засобів вираження видо-часових форм у зіставлюваних мовах.