Abstract:
У статті розглянуто роль ідей видатного вченого-славіста П. О. Лавровського в становленні східнословʼянської компаративістики.
Еволюцію профілів у славістиці зумовили його постулати про необхідність
відокремлення діалектології від етнографії та фольклористики, окремого
формування української, російської та білоруської діалектології, картографування й етимології. Особливо цінними виявилися докази, що коректність етимологічних рішень є тісно повʼязаною з діалектними та позамовними даними, а також з матеріалами мов різного ступеня спорідненості. Реконструкція семантики окремих слів, вважав П. О. Лавровський, має відбуватися в контексті відтворення цілих груп
семантично повʼязаних слів. В результаті дослідження зʼясовано, що його
дослідницькі думки і напрями визначили ідеологію й методологію подальшого
діалектологічного, лінгвогеографічного й етимологічного вивчення мов в ареалі
Східної Славії.
